malenkyptashok: (чтіво)
 дочитала цифрового, і аж якось моторошно стало. навіть видалила ігруліну з додатків у кантахтє. але в попередніх книжках дяченків надії якось більше. взагалі мені дивно, чому за дяченківськими романами не знімають фільмів. той самий ритуал, відьомська доба. хоча я бачу в росії збираються зняти кіно по відьомській добі. але зависли на підготовчому етапі. мабуть нема грошей. чи натхнення. у мене,до речі, натхнення - хоч відбивайся. зазвичай, це непродуктивний стан, бо хочеться робити все й одразу. добре, що примітивні аплікації пошилися. а то пшик не за горами, і знову буду нидіти.
malenkyptashok: (одрі читає)
 я тут зла як скотина. дуже вже розчарувалася. книжка про отто виявилася повним лайном. бездарною графоманією. шкодую, що її придбала. купилася на гарну обкладинку та якісний перепліт. от же ж дуринда. наступний до прочитання - лев лафкадіо. сподіваюся, ця книжечка мене порадує))

а загалом у мене все чьотко. шию довготелесу тильду. крок за кроком, виходить так собі, але до кінцевого результату ще далеко. фотографію лялечки викладу))
Tags:
malenkyptashok: (робертс рже)
 так буквально щойно обізвали героя з книжки про гаррі поттера, драко мелфоя, на каналі фільм ггг

я прочитала чудове чудовийсько дерманського. дуже класна книжечка, хоча приступала я до її прочитання з великою толікою скєптіцізму. бо, бачте, надто вже його розхвалили. єдине, що не сподобалося - це жлуктання крові головної героїні вампіром-глипачем. надто вже кровожерливо) та загалом супер. треба буде придбати ще якийсь його твір. а, і ще, знайшла дві очепятка, але чомусь здається, що їх було три) також мені не сподобалося цитування текстів пісень українських гуртів. не люблю я цього. пам*ятаю, у дозорах теж в голові у городєцкого звучав наутілус, арія і все таке інше. мене ці лірично-музичні відступи дратуєть, знаєтє лі.

зараз читаю великого персика роальда даля. це вже друга непедагогічна книжка цього письменника, яка трапляється на моєму життєвому шляху. у першій, матильді, дівчинка йде від своїх поганих батьків (з їхнього дозволу) жити до хорошої вчительки. ну, батьки там і справді потвори. якось мене це різануло, хоча книжечка хороша. у персику (джеймс і великий персик) інша штука: було розчавлено насмерть злих і потворних тіток хлопчика. все ж якби їх посадили до в*язниці, було б краще. а то знову якесь кровожерство. або знаєте, як у пушкіна, поваріха, ткачіха, баба бабаріха прибігли, просили пробачення, і їм пробачили. 

і ще одне. ніколи не повідомляю, коли когось розфренджую. і надалі не буду. але перевірте, будь ласка, чи ви у мене в друзях, може, і ви не захочете мене там тримати. не ображайтеся
malenkyptashok: (моніка руцями підперлася)
 а я тут запала на японський журнал з рукоділля cotton time. тепер його скрізь вишукую. кілька номерів маю тепер в електронному варіанті, а на ібеї набачила ті, що можна помацати руками, ще й не дуже дорого. думаю розгребтися з тими викрійками, що вже маю, а потім почати шити по-японськи))) і це прекрасно. японці справді якась надзвичайна нація, бджілки у людській подобі. коттон тайм - не єдине видання з рукоділля, що вони мають. але я націлилася на нього, бо захопилася пошиттям іграшок, а там багато схемок та викрійок у цьому напрямку. та й таке)
malenkyptashok: (одрі читає)

я тут дочитала апокриф аглаї. слухайте, я така рада, що купила саме її у тій крамничці, де книжки по 15-20 гривень. у мене на вибір було павич1, павич2, борджес, аж раптом в око мені впав сосновський. от як ви вибираєте книжки? ні, я не кажу про відомих письменників, чи щось, що ви хотіли почитати дуже давно і ось нарешті знайшли. так як я, маючи 20 грн на книжку і альтернативу з кількох книжок ледве знайомих авторів? скажу вам банальність, але одним із перших аргументів на користь аглаї була фотографія самого сосновського - молодий, привабливий, неголений, помішка на весь рот. (згори я почепила іншу, яка мені теж подобається) ні, я не порівнювала його з павичем чи борджесом, бо там взагалі фоток авторів не було, здається. отаке шаблонне мислення. книжка хороша. непередбачувана. така собі міфотворча белетристика з елементами фантастики. є кілька крутих віражів. коли ось уже фініш, здається, але ні, виявляється є, ще одне коло, ще одна частина вісімки. взагалі композиція незвичайна. головна сюжетна лінія вплітається наче збоку.

більше про творчість сосновського

наступного разу вже не пожлоблюся і придбаю ті три, щоб не ображалися))

кажете, книжки не ображаються? у мене ображаються всі: нога, яку менше масажували, чобіток, на який пішло менше крему. в дитинстві лялькам, яких любила менше - а отже і гралася ними менше, - малювала (шила) ще більше одягу, щоб не ображалися. що це, прагнення справедливості, рівності? чи комплекс вини?
Tags:
malenkyptashok: (лів квіточка)
значить так. мальву ланду я прочитала. калейдоскопічна книжка. кожна глава складається у чудернацький малюнок. еротика б*є через край. часом аж надто відверто і збочено, як на мене. мова автора настільки багата, що в ній можна купатися. знову ж таки, як і з забужкою, не розумію, як можливо для однієї людини знати стільки слів. це ж голова може луснути. а ще луснути може читач - від гомеричного сміху, бо книжка направду смішна. часом видається такою вже нісенітницею, що на голову не налізе. а від опису в*язниці міста с. я мало не плакала, бо це пародія на радянську диктатуру, і то така смачнюща, що відгризла б і плямкала. словом, від чтива я отримала насолоду, за що дякую власне винничуку, подрузі, яка мені її порадила колись почитати, і інтернет-магазину азбука у коломиї, де я замовила книжку))

чесно вам скажу, мала намір почитати щось англійською, але ж знову спокусилася і тепер читаю російський переклад книжки єжи сосновського - апокриф аглаї. якщо мальва ланда - яскравий багатобарвний сюрреалізм, то апокриф - чиста собі графіка. читається легко і цікаво, але часом проглядає якась бульварщина, непотрібні інтимні подробиці. щоправда трапляється таке зрідка. а ще у мене лежить друга та третя частина мохобородька. і як я маю вдосконалювати свою англійську, скажіть мені, якщо у мене сила волі ледве-ледве проглядається - такий собі зародок?

а ще я зараз слухаю чудовий альбомчик азізи мустафи заде - dance of fire. ця азербайджанка мене зводить з розуму. її музика охоплює мою душу і веде в танок. не знаю, з чим це відчуття можна порівняти: хвилюванням перед довгоочікуваною зустріччю, коли поколює у кінчиках пальців? з тим, коли розганяєшся на ковзанах і завмираєш, а тим часом тебе несе вперед сила інерції? коли з*їзджаєш на велосипеді чи лижах з гірки і дух забиває? чи коли стоїш під теплою зливою і нема сенсу тікати, бо промокла наскрізь, а дощ ллє і ллє, і змиває усі негаразди? усе в цій музиці. сидиш - і сльози біжать по обличчю. 
malenkyptashok: (лів квіточка)
народе, а ви були популярними в школі?

я - нє. я була популярна у часи контрольних, творів та письмових домашок з англійської. приятелювала з усіма, і заучками і недоучками тими, хто вчився не дуже старанно. але загалом не дружила ні з ким. бо з першою категорією було нуднувато, а з другою мене батьки не пускали лазити по генделиках і дискотеках, на що я в принципі не ображаюся. хлопцям я не подобалася, бо була зарозуміла і нервова надто розумна. подобалася самим вилупкам. кажу вам, тільки в людини було щось не те го з головою, він одразу починав мене обожнювати. зате мої уподобання велися на моїх гарніших і легших у спілкуванні подруг. звичайно, потім я виросла і зробилася чарівною, а мої закоханості вицвіли і потовстішали гг обміліли 

і знаєте що, не їду я по канадського нареченого, бо заливаюся шмарклями і ще не вистачало мені заразити заокеанську мрію якоїсь україночки. мужа свого вже заразила.  гг, насправді я не хочу ще більше занедужати. почуваюся вже ліпше, але знаю я цей громадський транспорт. 

книжки мої ще не приїхали, я з горя чуть не замовила ще й парфуми, але вчасно отямилася. тепер на олеся ульяненка. за першої можливості куплю щось з його творчості. а правда ж, гарний мужчина? 
malenkyptashok: (одрі читає)
десь пару рокі тому моя канадська подруга прислала мені чудову роздруківку з віршами едварда козака, які супроводжувалися його ж малюнками. козак - український митець, емігрант. свою серію дитячих віршиків *пригоди чап-чалапа* він видавав в американському журналі для дітей веселка. власне, ця серія і потрапила до мене. вірші там надзвичайні. я постараюся хоча б деякі викласти тут. розумію, що найкращим варіантом було б їх відсканувати, та сканера я не маю навіть на роботі. та й  я не впевнена, що якість буде добра.

оце віршик про мене. ну, звісно, це я сама вирішила, що він про мене, надто вже добре розкриває суть моєї натури гг

гала-бала )

а цей віршик я обіцяла викласти навасі
пуньо довгоніс )

ну, і власне про автора ви можете прочитати тут, хоча інформації тут і небагато, все ж скільки не є.
про едварда козака
Tags:
malenkyptashok: (амелі)
осінь вдарила по носі.і що з того? )
Tags:
malenkyptashok: (одрі паталашка)
ось уже і жовтень надворі. сьогодні я добила вайзера давідека павела хюлле. (а правильно павела чи павла? полоністи, скажіть) автор тусувався у солідарності,  вважається одним із найкращих письменників сучасної польщі. вайзер давідек - прекрасний політичний роман. нагадав мені картини сабіни у кундериній нєвинасімай льогкасті битія: подвійне бачення; здається, з книжкою усе просто, але в дійсності те, що ти вважаєш правдою - лише призма. тепер шукатиму  інший твір письменника - мерседес бенц.

а ще завдяки[profile] fett_messerя познайомилася з творчістю українського гурту чече. прослухала їхній альбом ні пари з вуст (2009), який мені неймовірно припав до душі. це якась така суміш земфіри, мандрів, і трохи уми турман, принаймні мені так видалося. дуже гарно співає вокалістка гурту. і слова гарні. якщо комусь цікаво, даю посиланнячко більше чече.

а ще завтра рік, як ми з милим узаконили наші стосунки) чірз

наразі відпочину від чтива попри те, що стосик нових книжечок мене манить, наче неторканий іменинний тортик. потягну ці прекрасні моменти, коли в хаті ще маю щось непрочитане. це, знаєте, як поволі розгортаєш подарунки, чи листи, лишаючи наостанок ті, які мають бути найцікавіші. ну, все піду дивитися еротичний триллер з викличною назвою мєжду ног (entre las piernas). надобраніч)
malenkyptashok: (одрі читає)
прочитала я солодку дарусю. от жеж і тяжка книжка. ні, читається легко, навіть попри гуцульську говірку. але сюжет жосткій. 

1)про катів. у дитсадку у нас була вихователька, яка любила нам розповідати про героїчних підпільців. мене тоді ще вразило, що дівчинці одній червону зірку на спині вирізали. потім я прочитала молоду гвардію фадєївську, де про цих підпільців розповідалося. ну. знаєте, олег кошовий та ін. потім я десь почула, що фадєєв був мєрзкій підлабузник, і гвардія - дуже ідеалізована книжка. зрештою, я дізналася про савєцкі концтабори, що нацики запозичили цю ідею в срср, почитала солженіцина, сад гетсиманський і іже с німі. про голодомор я взагалі мовчу блін, яка жахлива у нас історія. гірка і кривава. оце я собі подумала. як жеж так, що при владі опиняється купка маньяків і всі танцюють під їхню дудку. знаєте, є серійні убивці, їх ловлять, до довічного ув*язнення засуджують. а тут - на тобі, матьорі серійники здобувають владу і спокійнісінько реалізують свої хворобливі бажання. з євреїв мило варять, морять страшним голодом українців у той час, як зібраний урожай гниє. інші країни з ними договори підписують, цацкаються. мільйони людей гинуть через цих вурдалаків. цілісіньке суспільство стає інструментом виконання волі маньяків. а народ країни не може складатися з самих лише вилупків. значить, ці хворі люди приходять до влади, тицьнувши народу обіцянки, економічне благополуччя, заспокоївши їхні шлунки, давши упевненість у майбутньому, нашийника накинули - і нікуди не рипнешся. починаєш вірити. що ти вища раса, а євреї тварини. до речі, є у мене один знайомий жидок, який пафосно заявляє, що тварини все ж таки палестинці. коротше, буду закінчувати цю слизьку тему, бо не хочу щоб мені дорікали в ідеалізмі та наївності.

2)і всьо такі.  у нас теж треба ввести люстрацію. кдбістів нафіх з керівних посад. думаю, так буде правильно . 

в понеділок мені кава з молоком кров ударила в голову. і я на хвилі нервового збудження зарулила в пятнашку (хто не в курсі, крамниця, де всі книжки по 15, ну і кілька по 20 грн) і купила книжку павела хюлле, називаєтсья вайзер давідек. російською. а ще у мене вдома лежить збірка казок, записаних на буковині. і казка про мохобородька і ще там когось. і ще сподіваюся, що муж подарує мені забужку чи шо, але це вже не факт.

а що ви зараз читаєте?
Tags:

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/9/17 22:22

Expand Cut Tags

No cut tags