malenkyptashok: (голі та смішні)
завжди коли я захрипаю від застуди мені хочеться волати пісні, ще з дитинства. іноді я таки хапаюся за гітару і починаю їх хрипіти. і одразу згадую ту серію друзів, де у фібі була застуда і вона співала хрипким голосом пісні, і всім здавалося, що вона співає дуже сексуально.
на жаль, я ізвлєкаю просто хрипи
malenkyptashok: (гиги)
усіх з Миколаєм))
а тепер по суті. до мене вчора приходив Миколай-анонім і приніс мені смачнющий львівський шоколад з корицею (щоназивається якщо ти неїдеш до львова, то львів приїде то тебе сам) і рошенку з мигдалем ням-ням. і біленьку пташечку з паперу)) в спільноті скоро новий рік ніхто не признається, що ж то за Миколай. брат (я здебільшого подаю його адресу, бо вона стаціонарна) каже, що приходила чарівна дівчина в окулярах)) якби ж то вичислить дарувальницю?))
а так у мене трабли на траблах. Кейт, як я вже казала соплекашлі, вночі не можу спати, все слухаю, чи не кашляє. а загалом гасає як козеня, особливо коли я кидаю роботу і починаю з нею бавитися.
вчора бляха ще полетів кулер. ну, я викликала майстра, його тимчасово полагодили, але все одно кулер доведеться шукати новий, бо цьому вже капець прийшов. і я вже думаю, щоб купити собі стаціонарний комп. кулер на ноут теж поставлю, хай собі буде. минулого тижня пропав інтернет і вбила півдня на з*ясовування обставин, навіть викликала майстра, але зрештою скасувала виклик, бо наступного дня інет з*явився все ж таки ура-ура. вопщєм щотижня якась халепа. і я вже було хотіла залізти кудись в шафу, сховатися і щоб мене ніхто не чіпав, аж зайшла до сусідки по машинне масло, щоб змазати кулер гг , а в неї виявляється впали двері. у велику кімнату. вдруге. тільки цього разу ще й скло побилося. і я подумала йома та в мене ж усе добре порівняно. бо якби в мене ще б двері бодай якісь упали, то всьо, повезли б мене в дурдом.
і ще дещиця хорошого. купила новий пилосос, такий класний, бордовий з чорним)) ну, і потужний. і з турбощіткою. а Марішка мені подарувала фарби блискучі для декору в тюбиках. дитячі, як для мене. а ще я купила дуже красиві меланжеві нитки, бірюза переходить в темно-синій. а ще мені Лана подарувала таку красу, сфоткаю - покажу, і багато всяких корисних речей. а моїй дитинці - бегемотика хіхіхі. такшо попри деякі негаразди, все начебто добре.
ну сьо карочі потім ше щось шкрябну))
malenkyptashok: (амелі)
 таке домішко побачила десь в інтернетах. шила по пам*яті, за власною викрійкою. люблю такі штучки. планується, що це буде декоративна висюлька, але ніякої петельки ще не пришито. тому нею зараз грається неандерталець Кейт.


сьогодні мені мало не поплохєло, коли я уздріла, що моя доня перевернула робочий стіл на компі догори дригом. мене аж перетіпало, поки я все на місце повернуло. бляха, я скоро буду пити заспокійливе.
malenkyptashok: (амелі)
 сьогодні в парадному унюхала запах фарби. і пригадала, що не тільки мандаринки та хвоя асоціюються у мене з новим роком, але і фарба теж. колись, у буремні студентські роки, я категорично не могла перебувати вдома у батьків. це був жах. мене охоплювала страшна ностальгія, сум, до блювотного стану. тому більше тижня я там сидіти не могла і одразу після нового року, числа так 2-го чимчикувала до рідного гуртожитку. а там саме коли всі студенти розїжджалися на свята, вахтери щось підфарбовували. зазвичай навіть не дозволяли лишатися в гуртожитку у цей період. але до мене ставлення було особливе, тож я спокійнісінько собі там стирчала. на мене навіть могли гуртожиток залишити. я замикалася зсередини, а вахтерка йшла додому. свята усе-таки. пам*ятаю, колись мені навіть було страшно, бо у вікно дув сильний вітер і якось він так шумів, що увесь час здавалося, що або хтось десь ходить. або у вікно хоче пробитися. я могла до ранку від страху лежати з ввімкненим світлом. але це краще, ніж сидіти в батьків. а запах фарби я дуже люблю. і лаків. і коректора. а ще люблю запах спортзали - до занять. а ще люблю як пахне у новій лінії, особливо там, де всяке приладдя до автомобілів продається. я там спеціально прогулююся, як деякі люди оранжереями. ну, запах бензину - це зрозуміло. 
malenkyptashok: (амелі)
 хочу тортик. бажано медовик. ням-ням
варто було одягнути спідничку - і хлопчик на моторолері запропонував підвезти, коли я чекала на маршрутку. я порядна пані, тому відмовилася))) але все одно смішно
Tags:
malenkyptashok: (амелі)
 я тут під впливом танцюють усі.  сьогодні відбирали до фіналу і я ридьма ридала. а ви дивитесь це шоу? це, мабуть, буде вперше, коли ми подивимося сезон повністю.бо раніше ніяк не випадало. і взагалі я ці шоу, де влад яма з могилевською вистопам, юкрейн сльозам не вірить абощо практично не дивилася. найбільше мені подобаються шоу-кастинги, особливо там де танцюють і там, де співають. тільки не фабрики чомусь. як мене дратують, коли на кастинг приходять всілякі самовпевнені лінивці. особливо коли шоу проходять втретє. наче не побачили, за які якості відбирають. але менше з тим. хочу сказати, що мене захоплюють старанні люди. люди, які вміють працювати. пашуть, пашуть як бджілки. не лише танцюристи чи музиканти. бо такі люди є в усіх професіях. я не така. тобто не зовсім така. я стараннв, але й неуважна страх. а, може, поверхнева. постійно десь недотисну. вивчу складне - прогорю на дрібниці. не знаю, як це назвати.
а шапочка, яку я почала плести кілька днів тому, виявилася замалою навіть на доню)) хоча спочатку я спокійно могла одягти її собі на голову. мабуть, зарано почала скорочувати петлі. 
malenkyptashok: (амелі)
 знову почалися регулярні пєснопєнія під акомпанемент двох гітар. тепер ми помішалися на amazing grace. мою гітару доводиться ховати майже одразу. дитина піднімає гвалт, бо бачте вона теж хоче на ній пограти. навіть не знаю, що з цим робити. хочу купити іграшкову гітару, але ці китайські штучки мене дратують. з іншого боку, дитячу гітару їй зарано, справжню балалайку - задорого. може, десь дитячу балалайку знайду. дерев*яну. а у нас в дитсадку була балалайка, коли я була мала. чого я її не поцупила? 
вчора я купила собі шапку. я її називаю *хіпушкіне щастя*. купила попри те навіть, що подруги її розкритикували. і навіть не назло їм чи ворогам. просто я про таку шапочку мрію вже роки два. може, якуось викладу фото, подивитесь, покритикуєте теж. я не розчарувалася навіть коли уздріла себе в домашніх дзеркалах. може, усе це підверджує, що я не залежу від чужих поглядів?

недавно зробила для доні гру: повирізувала різні фігури з кольорового паперу (трикутники, квадрати, кола), ми будували будиночки і машинки, селили туди лялю і тваринок (яких я повирізувала зі старої книжки з англійської). було весело, але скоро дитина все пожмакала. наступного разу треба робити гру хоча б з картону. ніяк не виходить мені пошити розвиваючу книжку. хоча кота для ляльки я вже пошила і скоро будуть фотки.

більше не можу нічого згадати
Tags:
malenkyptashok: (бінош)
 ми з сонечком знову лишилися самі. відправили тата до лікарні. нам поки ще не сумно, тільки трішки холодно. купа планів, мало часу. все як завжди)) заплюйте мене: я досі не пошила кота для ляльки, яку хотіла відправити подрузі ще в серпні. блін. буду на себе дуже злитись, якщо не зроблю цього до кінця тижня. і хочу ще наварити мила. я вам не казала, як чоловік мені робив сюрприз на день надії? так ось, я чекала на папір для скрапу, а отримала ароматизатори для мила і три набори формочок. не питайте мене, нащо мені стільки))) а ще я була на мастеркласі зі скрапу і зробила альбомчик. тільки це півтора тижні тому було. але мені лінь зараз викладати фотку. потім. осінь, я люблю тебе.
Tags:
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 сьогодні був класний, скажено-навіжений день, схожий на новий рік або якесь інше веселе свято. я розвіртуалилась з дивовижною світлою людинкою, [livejournal.com profile] brovary84 . час провела пречудово. позитивом зарядилася, мабуть, на тижні вперед)) а потім дитина моя зарядила мені голівонькою по лобі так, що в очах потемніло. тепер у мене над бровою виросла гуля, і я не така гарна, як раніше ггг а з мамою ми телепатки. скажіть, як можна в один і той самий день вирішити, що дитині потрібен конструктор і купити його, абсолютно про це не домовляючись? тепер у нашій хаті ведуться будівельні роботи)) трапилося ще кілька приємностей і я щаслива, як ослик. тобто слоник))
товариші театрали, візьміть мене на якусь виставу, га? можна на оперу. ну, не все життя йолопом жити. за статистикою, до театру регулярно ходять щось чотири відсотки громадян. і я хочу в цю меншину)) я навіть на трагедію згодна.
вочевидь, удар по лобі вплинув на мою розумову діяльність
malenkyptashok: (Default)
 цитатки )
Tags:
malenkyptashok: (Default)
 якщо кому цікаво, дитина розтрощила мою супервідкриточку, поки я святкувала марінкин день народження.
Tags:
malenkyptashok: (Default)
 і з другого разу навіть щось вийшло хіхі. бо перша спроба закінчилася подобієм переварених макарон, які бовталися у мильні воді. я подумала було здатися, потім передумала. плавилося мило (я не з нуля варила, а збагачувала) - дитяче - мабуть, з годину, що я аж задралася чекати. ароматизувала евкаліптом, сосною і лимоном, саме мило замочувала у гарячому молоці, ще втулила туди чайну ложку меду. результат пахне тільки молоком і медом. і милом. тобто суперароматної штучки не вийшло. з форм мило частково відколупуватися не хотіло, але я таки наколупала. ось один кавалочок и вигляді якоїсь комахи. фотографувала на фоні відкриточки, що я змайструвала на мастеркласі. але блін, на це мило витратила купу часу і тепер доведеться сидіти ніч. ну, хіба я не йолоп? 
 
malenkyptashok: (Default)
ми з кампютирам поки що живі)) 
в суботу я пішла на мастерклас зі скрапбукінгу. і було пречудово, поки одна з відвідувачок не відкрила рота. вона, бачте, сподівалася на більш пізнавальний мастерклас, що їй тут розкажуть все, від класичних композицій до поєднуваності кольорів. ще вона почала радити, які композиції варто обирати, щоб вони продавалися, критикувати якусь із листівочок викладачки, розповідати, який би колір вона використала замість якого. почала вона своє гівно саме тоді, коли ми малювали макети, тобто під час творчого процесу. мене, людину нервову і вибухову, почало тіпати і я досі дивуюся, як я стрималася. також дивовижно стриманою виявилася дівчина, яка вела мастерклас, зважаючи на те, що через ту мавпу, яка заходилася її повчати, збилася вся структура мастеркласу і ми затрималися. я вважаю, що отримати грунтовні знання на мастеркласі неможливо. для мене, наприклад, це була можливість попрацювати з високоякісними матеріалами, не купляючи свого, спробувати, чи піде мені цей вид мистецтва. свою листівочку викладу дещо згодом. вона вийшла доволі стильна, і з першого макету. але я зовсім забула, що у світі існують такі відразливі люди, як ота зарозуміла пустишка.
після мастеркласу я пішла за наводкою мами шукати книжкову виставку в маріїнському парку. ледве туди дошкандибала, виставки ніякої не знайшла. і переконалася, що центр києва - найгірший район. капєц, скільки там було людей, машин і всього іншого, гамірно, я зовсім забула що воно таке, розболілася голова. відтепер більше 10 хвилин я там бути не збираюся: від метро до пункту призначення і знову до метро. а на інститутській так мало смітників, бо там переважно на машинах їздять? бо щосб жодної не побачила жлобство яке. і на кожній будівлі таблички, а я ж підсліпкувате, нічого розгледіти не можу,очі на лоб вилазять. от тобі і культурний центр. ну, і само-собою, я так звідти тікала, що не пішла до лаври по мед.
але це було в суботу, зараз норма)))
ось тільки нема часу на те, щоб дошити ляльку, а лишилася якась крапля.
Tags:
malenkyptashok: (нікі ейкокс)
  я дуже люблю котів. вони сповнені грації, незалежні, гарні. обожнюю за ними спостерігати. не тільки на воду та вогонь можна дивитися вічно. ще насолоду очам приносить споглядання котячих рухів. 
сьогодні вже вдруге побачила доказ того, що котам людські закони до лампочки. зокрема і закони приватної власності. кицька на фото - улюблениця нашого двору. її всі підгодовують. а на лавочці коло парадного ти сидітимеш доти, доки кицька не захоче сісти на твоє місце, яке вважає своїм.  до речі, такі само замашки у нашої дитини. варто лише підвестися на хвильку - і на твоїй подушці одразу опиниться К. і з цього приводу хочу тут навести цитату з томасини  (автор: пол геліко):

*наверное, дело в том, что девочка и кошка похожи. в девочках есть тайна, словно они что-то знают, да не скажут, и они склонны к созерцанию, и, наконец, они иногда смотрят на взрослых, как мы - пристально и непонятно.
*если вы жили вместе с девочкой, вы сами знаете, как они уходят куда-то в свой мир, как они упорны, как свободолюбивы, как не пронять их глупыми запретами. ни девочку, ни кошку не заставить что-то делать против их воли, тем более - себя полюбить.*

Tags:
malenkyptashok: (амелі)
 нарешті я дісталася компа і зможу трохи попрацювати. останні кілька днів працюю лише вночі. малеча виросла, забирає весь час. втім я змогла таки налагодити бодай якийсь режим. і не можу цьому нарадуватися. спека вимотує страшенно. але сьогодні горобці купалися в пилюці, тож я чекаю на дощ. ще й блимало десь за обрієм. татко наш був на вихідних удома. біднятко моє дороге, я так його рада була бачити. ми не могли наговоритися: в нас різні пакети і говорити дорого, тож поки він був в лікарні ми переважно спілкувалися смсками. але я знайшла свій старий пакет лайф, на щастя, номер дійсний до 26-го липня, і тепер коханий може мені дзвонити. я потихеньку шию тильду. вчора вночі не могла спати - мабуть, через те, що кави після обіду напилася. тож зовсім трошки пошила. та поки що рукоділля в загулі. 
Tags:
malenkyptashok: (птіца-фєнікс)
 ой, людоньки, як я сьогодні натомилася. ми з дитинчам лишилися гоум елоун. наш безцінний татко поїхав до лікарні: лягає на операцію. операція - нічого серйозного, намагаюся цим не тривожитися, бо направду має бути маленький надріз. ну, але якщо хтось із вас не знає, частина побуту в нашій родині лежить чоловіку. так сталося, що заробляю в нас я, а сидить дома він. отже без нього нам трохи скрутно. я гасаю по хаті, як сраний віник. попри те, що у мене відпустка, я все одно працюю. ну, а доня, приготування їсти, миття, прибирання, гуляння теж на мені. і саме підійшов цей чудовий час профілактики, коли в крані нема гарячої води. а це значить що? що увесь час грієш водичку. щоб була напоготові, якщо малючка закаляється. а ще цієїї ночі я не спала: хотіла якнайбільше встигнути з роботою, і ще ця довбана спека, якої не виношу. ну, коротше кажучи, ол інклюзів.

з іншого боку - хоч привід і не дуже веселий - ми з коханим нарешті отримали можливість відпочити один від одного. у нього не склалося з пересуванням, а у мене вільний графік. сидимо один в одного на голові. доходить до того, що якісь дрібниці стають причиною сварки. ну, і ще наші характери пречудові. думаєте, чому в мене друзів - на пальцях однієї руки полічити можна, а в нього ще менше?  

прийшли книжки, що я замовляла. але я ж голодна, не могла втриматися, щоб не купити дві книжечки анни гавальди. забаглося жіночої прози. книжка я її любив. я його любила мені не дуже сподобалася. сумна якась. з опери самотність в мережі вишневського. але нічого, читати можна. щодо другої книжки, просто разом, я дивилася фільм по ній із одрі тоту в головній роль. пригадую, фільм мені сподобався. але як можна було облажатися і купити книжку, по якій дивилася кіно? а знаєте, на що я купилася? на дизайн обкладинки))

здається, нема більше що розповісти. з ляльками у мене зараз застій: часу нема. нова тильда шиється дуже повільно. і я вже горю кількома новими ідеями, але поки не закінчу цю тильду, з місця не зрушу. 
malenkyptashok: (бінош)
 нема у мене, знаєте, часу на журнал. бігаю, наче курка з яйцем. але пост проситься там, не можу затикати собі рот. але викладу все по пунктах і коротко.
1) переглянула гордість і упередження в двох варіантах. повнометражка до серіалу не дотягує, хоч сценарій побудували непогано. в серіалі значно кращий антураж і актори;
2) замовила стосик книжок, прийде наступного тижня. серед авторів йосімото, і геліко. ждьом-с;
3) захопилася скрапбукінгом. скачала матеріали на роздрук, тепер замовляти в магазині буде менше, переважно всякі клейкі матеріали і фігурні ножиці. дізналася, що марк твен був відомим скрапером, запатентував альбоми із клейкою лентою. усвідомила, що насправді захоплююся скрапбукінгом з дитинства. а пам*ятаєте оті анкети, які ми давали заповнювати всім друзям? вичитала, як зістарювати папір у чаї, молоці та каві. ще не пробувала, але збираюся.
ось, здається, і все. а здавалося напишу багато-багато. ну, от ще одне: задекупажувала дитячу табуретку. ще не лакувала. як закінчу - покажу. ага. зробила відкритку і пошила печивко.

ну, і ще швиденько кілька слів про скраб. я знайшла чудовий сайт-магазин http://shop.zrobysama.com.ua/  усе там добре. тільки от новачку хочеться накупити всього і одразу. а це ж купа грошей і багато товарів, які будуть місяцями лежати без діла. я вирішила провести міні-дослідження. думаю: ну, не може бути так, що скрап став модним тільки осьо. вирізували, зістарювали, плели мереживо, клеїли, пришивали гудзики сто років тому, а головне: завжди люди хотіли залишити собі щось на згадку, зберегти пам*ять про прекрасні миті. так і є. тож як і багато інших видів рукоділля, скрапбукінг не вимагає великих затрат. 
malenkyptashok: (робертс рже)
 знаєте, якщо посадити дві різних рослинки в один горщик, ваш вазон може зацвісти разними кольорами. саме так я, суперквітникарка, і зробила. посадила бальзамін і щось на кшталт бегонії, яка цвіте білим і рожевим, в залежності від того, стоїть вона на сонці чи ні. мене навіть різна форма листочків не змусила засумніватися. я вирішила, що усе через сонячні промені. ну що, будуть тепер разом тусуватися до наступної пересадки. але ви лишень подумайте, яка тупість з мого боку.

а ще я тут актично займаюся декупажуванням. вже познущалася над чотирма коробочками від прінглз, двома баночками з-під йогурту (скляними) та пляшкою з-під вина (скляна, але пофарбована виробниками, через що я вирішила, що то кераміка). не все з переліченого виглядає гарно, але чим далі, тим рівень зростає. зростає і моя колекція серветок, якими я декупажую. це не спеціальні серветки, а звичайні трьохшарові кухонні, тільки з яскравими малюнками. помітила, що у сільпо біля нашого дому час від часу завозять кілька пачок серветок з гарними малюнками, їх майже всі розгрібають. враження таке, що розгрібають саме на декупаж. фотографії своїх витворів викладу дещо пізніше, може, й завтра.

запланувала пошити нову ляльку. поки що хочу відправити її в подарунок для однокурсниці, але ситуація може змінитися в залежності від настрою. 
malenkyptashok: (одрі паталашка)

 не день, а карусель. по-перше, на пошті загубили мого рекомендованого листа. папірець з увєдомленієм прислали, приходжу забирати, а його нема. ніде. з*їли, мабуть. по-друге (чи це якраз мало бути по-перше), я спала три години. цілий день трималася, ввечері ледве лажу. оце поїм - і в люлю. по-третє, затримали на роботі, тож я не змогла відправити листа своїй вчительці з англійської.

але не все так погано. дорогий кавунчик завіз мене до колеги, щоб я забрала канадську передачу для дитини. колега (якого я, до речі, бачила уперше в житті, бо він фрілансер) видав мені оберемок англійських художніх книжок і словників. тепер у мене є книжечка даніели стіл. мамачькі. добре, що була на машині, сама б навряд чи доперла те все добро. хтось може сказати, нащо тобі ті стоси паперу. а я от люблю ритися у словниках, які можна помацати. люблю гортати книжки.
 

ну, от і все ніби розповіла. як бачите, всього потроху. це прекрасно, коли є друзі. справді. у мене їх небагато, але усі вони надзвичайні. настільки, що це окриляє. і за це я безмежно вдячна.
malenkyptashok: (робертс рже)
 я тут підсіла знаєте на що? на якіду і ейсовбейс)) я їх слухала у п*ятому-шостому класах. навіть на дискотеці танцювала під it's a beautiful life i i saw you dancing. власне, альбом якіди був першою моєю аудіокасетою. бракованою, до речі. а ейсовбейс - другою, я на неї пізніше записала уроки англійської голосу америки. втім, геппі нейшн я вперше почула ще у 1992-му році, коли вчилася у третьому класі, а мій мозок був чистою сторінкою, якщо не рахувати чарівника зі смарагдового міста, мауглі і купи інших книжок. я тоді, мабуть, з англійської знала тільки два слова - love is (які читала лове іс), бо збирала фантики від цієї жувальної гумки. почула з радіоприймача, який з*явився у нашій родині мінімум за три роки від дня мого народження.  тато сунув з ним червоною площею ін москоу (він охороняв олімпійське селище у 1980), і його затримали, бо вирішили, що він бомбу несе. той океан і досі пов*язаний у мене із найтеплішими спогадами: на ньому я слухала голос америки, дойче велле, бібісі. з нього я вперше почула нірвану і металіку, офспрінг і скорпіонз і багато всякої іншої музики. 
у школі я виписувала english learner's digest. це така газетка  для дітей і підлітків, які вивчають англійську. і на передостанній сторінці там завжди друкували тексти різних пісень. тож спочатку я читала тексти nothing else matters, smells like teen spirit, zombie, englishman in new york і таке інше, слова незнайомі виписувала, а потім вичисляла по радіо, на якийсь музичній хвилі. буває, слухаєш, слухаєш, аж раптом: таж я цю пісню знаю! ось вона! я навіть саундтрек із титаніка з тої газетки вивчила. а сам фільм подивилася на третьому курсі. коли він тільки вийшов, я встигла подивитися уривками у друзів по відику, а потім ми різко похворіли на свинку - не до титаніка було))
отакі мемуари)) що чути коло вас?

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 28/7/17 12:55

Expand Cut Tags

No cut tags