malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 п*ять років тому надворі так само дощило і у ті червневі дні я залюбила цю пісню. хріновий був період. зараз набагато, набагато кращий))

malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)

мене восторгаєт, що в ані лєнокс є ця пісня
 

 
malenkyptashok: (амелі)
malenkyptashok: (птіца-фєнікс)
 сьогодні мене мало не знесло завірюхою. ну, і вітрюган. 
а ще спина болить нестерпно. вициганила масаж в Олега, то був поміг, але ненадовго. треба купить карімат і братися за йогу для чайників чи шо. бо я тут скоро закостенію бляха. 

а тепер пограємо в гру знайди хауза ггг

malenkyptashok: (капелюх)
 на мене напав екзистенційний сум. в загальну касу додалося те, що у двох розіграшах мені не пощастило. і не скажеш, що я ними горіла, але все одно якось невесело. у такі хвилини не те, щоб рятують, але дуже допомагають прекрасні пісні прекрасної жінки.
malenkyptashok: (амелі)
 щойно у Саші [livejournal.com profile] a_poli побачила пост із наталі імбруглею. мамачькі, як я колись її любила. навіть касету купила. для мене в ті часи це були неабиякі гроші. зараз уже не пам*ятаю, але мабуть зекономила на тих, що нам давали від школи на поїздку на олімпіаду в облцентр. точно знаю, що таким самим макаром в якийсь рік купила бонджові, роксет. а ейсофбейс і якіду і касабланку джесіку джей раніше, у класі сьомому. ну, коротше кажучи, імбругля то було якесь откровення. не знаю чому. ота пісенька torn мене тоді порвала. я її виступала з хлопчиком, у якого була шалено закохана у школі (він грав на гітарі). а от другий хлопчик, який був закоханий у мене, старший і мудріший,  казав, що імбругля - зірка одного дня і одного альбому. я палко сперечалася, але він мав рацію. і все одно був час, коли я дуже любила той перший її альбом. прагнула бути схожою на неї ззовні ох уж еті австралійскіє женщіни. зараз її зовнішність мені не подобається: надто солодка. я почала любити цікаві, трішки неправильні обличчя, які не приїдаються. а колись мій брат почув пісню імбруглі на касеті - left of the middle - і питає: ти що, себе на касету записала? ото я тоді тішилася дурочка)))
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
malenkyptashok: (птіца-фєнікс)
malenkyptashok: (амелі)
 


а оце ще круче

malenkyptashok: (Default)
 я тут захворіла. ну, як захворіла. підкочила температура. підозрюю, що це від недосипання і від того, що прорізується мудрий зуб. температура від 38.1 до 37.5. не болить нічого, тільки трошки ломить тіло. у мене вже були такі приколи. переважно через виснаження. але усе закнічувалося після восьми-дев*яти годин сну, а цього разу ні. до речі, увесь час такі приколи припадали на спеку.
а більше і нема чого розповісти. працюю як скажена, коли маю час, шию ляльку для подруги. але часу так мало. краплина лишилася, а я все не можу дошити. ну, менше з тим)
знову хочеться слухати земфіру. вона мені серце крає. ніколи не усвідомлювала, що музика в неї сумна, просто таки крає серце. а ще це чисте звучання, здається, наче її голос можна пити, як воду. завжди, коли слухаю земфіру, дивуюся, як вона взагалі могла з*явитися. мене талановиті люди вражають просто. не лише вона, але вона в тому числі. але йдеться не тільки про талант, але і про перфекціонізм і працьовитість, без яких талант - ніщо
malenkyptashok: (бінош)
 так, таварісчі. у мене питання наступне. ви за чи проти розвиваючих мультиків для дітей? я регулярно показую дитині baby einstein. аж тут знову почала шукати україномовні і наткнулася на форум, де чоловіки (!) кричать, що мультики - це шкідливо, нічого не розвивають, треба більше дитиною займатися. і все, що американське - це зло. карочє, я погана мама. ще кричать, мол, що 20-ма хвилинами перегляду не обмежуються, і от, дитина втикає мультики годинами. у мене півторарічна дитина, яка більше 20-и хвилин мультики не дивиться: їй не цікаво. подивилася - і давай гасати. усе, що далі, служить фоном. а музичний ряд - усе класична музика. на мою думку, досить приємна. а, і окрім енштейна я вмикаю трилогію classil baby, це, на відміну від енштейна, не передачки, а справжні, мальовані мультики. там дитинча керує концертом. і кожна частина цього концерту - міні-вистава під акомпанемент творів гріга, моцарта, чайковського і так далі. бесподобна річ. здебільшого я сиджу і пояснюю все дитині, бо їй без мене взагалі на місці не сидиться. я розумію, в ідеалі треба було б більше займатися з дитиною самій. цим чоловікам аби попростерікувати. 

хіхі. а коли в пісеньці антошка-антошка-давай-копать-картошку чується парампампам, К. каже: пам-пам))))))) 

і порадьте мені ще якісь мультики і пісеньки для дітей українською, бо в нас зараз є тільки росава з її колисанками, але вони якісь сумні. а ще ми активно слухаємо пісеньки з радянських мультфільмів, але вони російською всі. загалом у нас вдома повний інтернаціонал з музики, я шукаю щось особливе)) до речі, білоруське, польське, французьке, німецьке теж приймається, єслішо 

і насамкінець, мені у бейбі ейнштейн так подобаються ляльки-мапети. обов*язково дістану викрійки, щоб пошити такі для дому і влаштовувати ляльковий театр. колись.

r.m.f

15/5/10 18:24
malenkyptashok: (одрі паталашка)
муж знайшов отакий групєшнік. подобається - не передати.  


кому цікаво: http://www.facebook.com/pages/RMF/70086059042?v=info

а, ну і я сьогодні на робін гуда ходила. нічого так, яскравенький екшн. передбачуваний, звісно. пафосний, хоча пафосу якраз в міру. вийшла з кінотеатру якась одухотворена. дуже гарно знято, краєвиди, побойовиська. бланшет лялечка. сподобався музичний супровід. там до озвучки часом мандри не долучилися? дуже б хотілося потрапити на туманний альбіон, тільки не на тауери дивиться, а в глубінку. от що значить надихати нешнл прайд. подивилася фільм - і собі англійцями запишалася))
malenkyptashok: (бокс)
випила кавці - і гвинтик закрутився. а язик, відповідно, розв*язався.
мало хто знає, та у мене зараз своєрідний кризовий період. не можу грати на гітарі. вже нові струни поставили, все одно не йде. не знаю, що я хочу грати. і співати, бо для мене ці дві речі нерозривні. російською не співається зовсім, якась банальщина виходить. найкраще у моєму виконанні звучать англомовні пісні, а ще - українські. мабуть, гарно б і польською співала, якби щось знала. оце, мабуть, усе. здавалося б, поле для діяльності широчезне. здавалося, бери та й опановуй все підряд. но нєт. я переконую себе, що не тільки лінощі заважають мені регулярно вправлятися, а й нестача часу. коли доводиться обирати, гітара чомусь відходить на задній план. а колись було не так. колись цілісінькими вечорами, днями могла бринькати і наспівувати щось. може, бракує аудиторії? я таки маю потребу в дифірамбах. це факт. фак.
а. і ще одне. я не то щоб там неабияка співачка. так, пискля))) 

але є і радісні новини. я фактично закінчую камізельку з оленями. невдовзі це можна буде ліцезрєть))
malenkyptashok: (одрі паталашка)
 банальні радощі і задоволення. мені, котра не користувалася декоративною косметикою зо два роки, та й раніше не сильно цим захоплювалася, зараз приносить неймовірне задоволення робити себе привабливішою. накупляти всяких тіней, помад і парфумів - що може бути краще?)) настрій піднесений. розмальована пичка в дзеркалі радує.
життя прекрасне і непередбачуване. хто б міг подумати, що на мене найде натхнення переглядати один за одним усі фільми за участю річарда гіра. крім сомерсбі. цього я не витримаю. вчора дивилися ночі в роданті, блін, а він, виявляється, сумно закінчується. а у неділю до ранку дивилася полювання ганта. я так бачу, режисери люблять робити з гіра романтичного героя і частенько надають йому ореол трагічності. то кохана помирає, то він сам гине. сьогодні, поки я не передумала, буду дивитися містифікацію. 
а ще моя нова лялька-тильда майже готова. скоро викладу фотки.
і ще: гарному настрою сприяє прослуховування u2
а в меланхолію запросто може ввести лінкін парк
malenkyptashok: (амелі)
 називається, хочеш, щоб було вийшло добре - зроби сама. доручила чоловіку пофарбувати у каві тканину для тильди. блін, і кава у нього збігла, і колір вийшов нерівномірний. не факт, звичайно, що у мене б вийшло краще, але тоді б уже знала, що зробила все, що могла. звісно, я не засмутилася, яка буде така буде, що поробиш.
а знаєте, що я робила у суботу (і через що, власне, не сплю зараз - роботу вчасно не поробила)? розплутувала нитки, змотувала їх у клубок. одразу цим не зайнялася, нитки заплуталися, різати і вузлики в*язати було шкода, мусила сидіти і розплутувати. чоловік казав, що в решті решт у мене дах поїде через це. але нічого, впоралася, навіть сяке-таке задоволення отримала. ввімкнула вчора собі hitch англійською, з вілом смітом в головній ролі, і все пішло як по маслу. кажу вам, у цього сміта надзвичайно приємний голос.
а голос людини для мене має велике значення. коли я вперше почула земфіру по радіо, думала, що вона якась красуня неземна. настільки красивим здався мені її голос. я її довго не бачила ані в журналах, ані на плакатах, ані по телику. зараз я вже обізнана, навіть зелений театр у земфірі бачила, та все ж лишилася вона для мене голосом. більше подібних аудіоспогадів не пригадую. було у мене щось на кшталт телефонного роману, довго спілкувалася з хлопцем по телефону, аж потім побачилися. навіть близько нічого не склалося, мабуть, він мене іншою уявляв. а голос у мене такий собі, няв-няв))) нявкаючий
а от нору джонс якою уявляла, такою вона приблизно і виявилася. жодних несподіванок. 
malenkyptashok: (робертс рже)
 я тут підсіла знаєте на що? на якіду і ейсовбейс)) я їх слухала у п*ятому-шостому класах. навіть на дискотеці танцювала під it's a beautiful life i i saw you dancing. власне, альбом якіди був першою моєю аудіокасетою. бракованою, до речі. а ейсовбейс - другою, я на неї пізніше записала уроки англійської голосу америки. втім, геппі нейшн я вперше почула ще у 1992-му році, коли вчилася у третьому класі, а мій мозок був чистою сторінкою, якщо не рахувати чарівника зі смарагдового міста, мауглі і купи інших книжок. я тоді, мабуть, з англійської знала тільки два слова - love is (які читала лове іс), бо збирала фантики від цієї жувальної гумки. почула з радіоприймача, який з*явився у нашій родині мінімум за три роки від дня мого народження.  тато сунув з ним червоною площею ін москоу (він охороняв олімпійське селище у 1980), і його затримали, бо вирішили, що він бомбу несе. той океан і досі пов*язаний у мене із найтеплішими спогадами: на ньому я слухала голос америки, дойче велле, бібісі. з нього я вперше почула нірвану і металіку, офспрінг і скорпіонз і багато всякої іншої музики. 
у школі я виписувала english learner's digest. це така газетка  для дітей і підлітків, які вивчають англійську. і на передостанній сторінці там завжди друкували тексти різних пісень. тож спочатку я читала тексти nothing else matters, smells like teen spirit, zombie, englishman in new york і таке інше, слова незнайомі виписувала, а потім вичисляла по радіо, на якийсь музичній хвилі. буває, слухаєш, слухаєш, аж раптом: таж я цю пісню знаю! ось вона! я навіть саундтрек із титаніка з тої газетки вивчила. а сам фільм подивилася на третьому курсі. коли він тільки вийшов, я встигла подивитися уривками у друзів по відику, а потім ми різко похворіли на свинку - не до титаніка було))
отакі мемуари)) що чути коло вас?
malenkyptashok: (лів квіточка)
значить так. мальву ланду я прочитала. калейдоскопічна книжка. кожна глава складається у чудернацький малюнок. еротика б*є через край. часом аж надто відверто і збочено, як на мене. мова автора настільки багата, що в ній можна купатися. знову ж таки, як і з забужкою, не розумію, як можливо для однієї людини знати стільки слів. це ж голова може луснути. а ще луснути може читач - від гомеричного сміху, бо книжка направду смішна. часом видається такою вже нісенітницею, що на голову не налізе. а від опису в*язниці міста с. я мало не плакала, бо це пародія на радянську диктатуру, і то така смачнюща, що відгризла б і плямкала. словом, від чтива я отримала насолоду, за що дякую власне винничуку, подрузі, яка мені її порадила колись почитати, і інтернет-магазину азбука у коломиї, де я замовила книжку))

чесно вам скажу, мала намір почитати щось англійською, але ж знову спокусилася і тепер читаю російський переклад книжки єжи сосновського - апокриф аглаї. якщо мальва ланда - яскравий багатобарвний сюрреалізм, то апокриф - чиста собі графіка. читається легко і цікаво, але часом проглядає якась бульварщина, непотрібні інтимні подробиці. щоправда трапляється таке зрідка. а ще у мене лежить друга та третя частина мохобородька. і як я маю вдосконалювати свою англійську, скажіть мені, якщо у мене сила волі ледве-ледве проглядається - такий собі зародок?

а ще я зараз слухаю чудовий альбомчик азізи мустафи заде - dance of fire. ця азербайджанка мене зводить з розуму. її музика охоплює мою душу і веде в танок. не знаю, з чим це відчуття можна порівняти: хвилюванням перед довгоочікуваною зустріччю, коли поколює у кінчиках пальців? з тим, коли розганяєшся на ковзанах і завмираєш, а тим часом тебе несе вперед сила інерції? коли з*їзджаєш на велосипеді чи лижах з гірки і дух забиває? чи коли стоїш під теплою зливою і нема сенсу тікати, бо промокла наскрізь, а дощ ллє і ллє, і змиває усі негаразди? усе в цій музиці. сидиш - і сльози біжать по обличчю. 
malenkyptashok: (одрі паталашка)
ось уже і жовтень надворі. сьогодні я добила вайзера давідека павела хюлле. (а правильно павела чи павла? полоністи, скажіть) автор тусувався у солідарності,  вважається одним із найкращих письменників сучасної польщі. вайзер давідек - прекрасний політичний роман. нагадав мені картини сабіни у кундериній нєвинасімай льогкасті битія: подвійне бачення; здається, з книжкою усе просто, але в дійсності те, що ти вважаєш правдою - лише призма. тепер шукатиму  інший твір письменника - мерседес бенц.

а ще завдяки[profile] fett_messerя познайомилася з творчістю українського гурту чече. прослухала їхній альбом ні пари з вуст (2009), який мені неймовірно припав до душі. це якась така суміш земфіри, мандрів, і трохи уми турман, принаймні мені так видалося. дуже гарно співає вокалістка гурту. і слова гарні. якщо комусь цікаво, даю посиланнячко більше чече.

а ще завтра рік, як ми з милим узаконили наші стосунки) чірз

наразі відпочину від чтива попри те, що стосик нових книжечок мене манить, наче неторканий іменинний тортик. потягну ці прекрасні моменти, коли в хаті ще маю щось непрочитане. це, знаєте, як поволі розгортаєш подарунки, чи листи, лишаючи наостанок ті, які мають бути найцікавіші. ну, все піду дивитися еротичний триллер з викличною назвою мєжду ног (entre las piernas). надобраніч)

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/9/17 22:20

Expand Cut Tags

No cut tags