malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 якщо ви думали, що ляльок я розлюбила і перестала їх шити, то це не так. просто часу ну зовсім мало, тому шиєш їх тижнями, або й місяцями. до вашої уваги пропоную нову лялю. цього разу шила її для себе. це чайна фейка, звати жасмін - муж назвав. правда, всередині у неї сушена лаванда. у чашці теж)) на тегу-чайному пакетику написано ім*я феєчки. здебільшого вона пошита з фетру, на нозі браслет із бісеру: в останній момент вирішила залишити її босою. подобається мені - не передати, хоча в якийсь момент я сумнівалася, що з цього задуму щось вийде.
ну вуаля )
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
закінчила нову лялечку. звати її мішель. і поїде вона до моєї давньої подруги оленки, дівчини зі складною долею, але душею сповненою доброти та терпіння. для синочка оленкиного нічого не шитиму, не маю сил на то. відправлю разом з лялькою якусь книжечок та диск із музикою та розвиваючими мультиками.
трошки про мішель. шила її за викрійками нашого  (чи російського) журналу крєатівноє рукодєліє. використовувала трикотаж. для пошиття ляльок це не найкраща тканина, скажу я вам. дуже погано тримає форму. мучилася, я мучилася, і в результаті пошила зовсім не таку ляльку, як планувала. ноги малювала наново. для рук взяла викрійки від попередньої ляльки. обличчя розмальовувала акриловими фарбами. трохи налажала з бровима, тож довелося терміново наносити *макіяж* у вигляді тіней для повік. волосся - бокльовані нитки. пришивала їх трохи інакше, ніж раніше, тому, як бачите, лялюня патлатенька))
voila )
malenkyptashok: (одрі паталашка)
пам*ятаєте тильду герду і ведмедика, яких я відсилала в подарунок до луцька? так от, тані та її сімейству усе прийшлося до смаку. наближалися вихідні, і у мене руки просто самі взялися до шиття. цього разу, оскільки я вирішила чергувати тильд та муньєк, скористалася викрійкою з аргентинського журналу munecos country. вийшла така собі солянка. на голову пішла викрійка аплікації для подушки. тільце таке саме, як в елли. ноги теж мальовані з еллиної викрійки, але модифіковані (я їх тоншими зробила). ручки малювала за тильдиною викрійкою, але теж модифікувала))  обличчя розмальовувала акриловими фарбами (я ними дуже задоволена). тканину для обличчя та ручок фарбувала корицею, і колір, як на мене, кращий, ніж коли я фарбувала кавою. волосся зроблене з ланцюжків, плетених гачком, вийшли наче дреди. в наповнювач для тільця капнула трошки ефірної олії сосни сибірської. кінцевий результат мені самій дуже подобається. а подарую я ляльку своїй дорогій мамі. тим паче, що день матері не за горами. 

настуня власною персоною )

елла

2/4/10 05:12
malenkyptashok: (амелі)
 ну, ось, перша моя муньєка. з*явився вільний день - і ось що вийшло. лялька - подарунок для свекрухи. не те, щоб я дуже її любила, але купила надто великий пакетик для подарунка (у неї в неділю день народження), якось негарно виглядало. ляля ароматизована: всередині синтепон, вимащений у краплях різних олійок: лимонної та лавандової, а сумочка пахнерожевим деревом. звати її елла. бо поки я її шила. згадалася еллочка-людоїдка. обличчя розмальоване акриловими фарбами.
до речі, чоловік мені подарував (точніше дав гроші) акрилові фарби та акриловий лак. купувала усе у крамниці усе для художників поблизу харківської (зупинка дарниця-сільпо).  я вже майже задекупажувала коробочку для використаних свічок (усе мрію колись переварити на нову свічку). завтра ще один шар лаку - покажу і коробочку.
а поки що ловіть

елла )
malenkyptashok: (Default)
 кому шо, а курці - просо. я знову страждаю. попри те, що часу я не маю ні на що взагалі, бо роботи купа, і комусь-то доведеться її робити, я запала на новий вид примітивних ляльок munecas. вони дуже схожі на тильд і здебільшого сувенірні. очаровашкі не то слово. а прості, наче інфузорії. і от як то все організувати? казала вже, що останню лялечку шила наче на голках: при поганому світлі, дитина смикала увесь час. дуже нервово шилося. а мені треба, щоб спокійно, щоб усі спали і при денному світлі. навіть якщо завтра я прокинуся спозарання, мене ж совість буде мучити, що от я рукоділлям займаюся, а робота стоїть. як от зараз.

та все одно викрійок (хоча викрійки муньєк і самій намалювати можна, бо кажу ж інфузорії), сподіваючись на кращі часи, накачала. є такий журнал муньєка кантрі, то я його і качала. але від їхньої іспанської мені аж очі заболіли. от як погано не розуміти мови. і завжди мені трапиться то японське, то шведське, то - аргентинське. де українські журнали з рукоділля такого плану? або російські чи польські? ви чули про таке? бо я вже заколупалася роздруковувати викрійки, хочу не качати, а купити/виписати, в руцях потримати і щоб не дуже дорого. халепа якась. ще якби принтер був вдома. і я ж так розумію, що перекладених, чи філіалів цих журналів, коттон тайм, муньєка, книжок про тильд, немає. от чого в максима і космополітана є, а в них немає, га? а наші мотанки мене, вибачте, не влаштовують. більше того, вони мене лякають. бррр

ось вам для наглядності ляля.

а ще я зрозуміла таку річ. виявляється, я не то, що там рукодільниця велика чи творча особистість, просто дуже люблю ляльок, обожнюю просто. паперових, шитих, пластмасових, барбі, братц, пупсів. не люблю тільки мотанки і матрьошок. ну, і пупси устрашающі бувають. але в основному. 
ну, і наостанок, як виявилося, ароматична олійка пачулі не для мене. тобто запах мені подобається, але тако разок понюхати, а не а аромалампу чи ванну капати. іланг-іланг поки що лідирує. ну, все, надобраніч. побажайте, щоб мені хтось віддав купку старих журналів з викрійками примітивних ляль. 
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 ну, ось, я дошила свою рудоволосу красуню-тильдочку на ім*я венді. чому венді? а я знаю? мала бути ісабель гг відголосок дитинства, у якому ляльок в житті звали не оля, таня чи світланка, а обов*язково елізабет, кетрін, ізабелла та (куди ж без неї) анжеліка. 
колись у мене не було барбіподібних ляльок у той час, коли в моїх подруг були і петри, і інги, і навіть якась справжня барбі затесалася.  справжня була у веронічки, в якої сестра вийшла заміж за хлопця з люксембурга. власне, сестра і підкинула ляльку. а мені все тільки обіцялося в подарунок якесь таке диво, і я хотіла пошити для подарунка гардероб. ну, і просила в подруг, щоб дали на вечір свою ляльку. я б пошила по них одяг. мірки б зняла таксказать. ані справжню барбі (яка навіть була у каталозі для наклейок з жуйок барбі), ані підробку інгу мені дівчата давати не схотіли (мама буде кричати, шкода, ще там щось). на допомогу прийшла дівчинка наталя, яка позичила свою німецьку венді. у цієї венді очки дивилися вбік, скоса, типу, волосся було руде, зачіска каре, як підняти - на потилиці лисина, бо кріпилося волосся лише на маківці, знизу прошите не було. та яка вона мені люба була, і лялька, і доброта її хазяйки. цей спогад жодним чином не був причиною назвати мою першу тильду венді. просто згадалося)))

а ось і сама кралечка. як бачите, черевички я їй ще не зробила. планую намалювати лаком. а поки що вона буде босоногою і рудоволосою венді. до речі, донечці сподобалася))
а шила ось за цим мастеркласом.http://www.katjushik.ru/toys/светлый-ангел-рождества-тильда.html

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/9/17 22:24

Expand Cut Tags

No cut tags