malenkyptashok: (бінош)
 паталашка я страшна. міс неуважність. от, наприклад, облажалася я з цим мультом чарівний ліс. він таки не діснеївський. а ще зареєструвалася на посткросингу, бо обожнюю отримувати листівочки з далеких країн, ну і просто люблю листівки. вибрала листівочку, долучила лист з одою про україну і... носила його два тижні в сумці. а ще, видно, там само опинилися вологі серветки абощо і лист потік назовсім. мені дуже прикро, бо шкода роботи, а тепер ще треба новий складати. капєц. ну, багато у мене таких нюансиків. але зараз уже не пригадаю.

наступного року в мене 10 років по закінченню школи, і п*ять - універа. мабуть, буде щось організовуватися. на п*ять років я зустрічатися з однокласниками не їздила. вони, до речі, зустрічалися, але *не знали, де я*, тож мене вечірка оминула. дивно, могли б кинути папірчик з повідомленням до поштової скриньки, хіба ні? тато б мені сказав. втім, я завжди була не от стада сєго, тож все сталося, як і мало. але якщо не буде форс мажорів, наступного року я хочу поїхати до свого містечка. не кажу, рідного, бо яке воно мені рідне? ані друзів, ані хати, куди можна повернутися, якщо доля прикрутить гайки. і кажу вам, як все складеться добре, поїду я туди у вишиванці, яка вишиється за цей рік, етно-спідниці, з сумкою гендмейд і фенічками і патли відрощу. і хай їм всім заціпить. лишилося в мене щось таке дурнувате в голові, типу приїхати - і втерти носа, нехороше це діло, ще марнославство називається, але блін, більше я бідною овечкою і сірим пташеням не буду.

а от щодо п*ятирічки, дуже хочу поїхати, щоб просто побачити друзів. так давно не бачилися - з часів випуску, майже з усіма. вони класні, з більшістю ми на одній хвилі, хоч за цей час все-одно віддалилися, і справа не лише у відстані. вони мене любили такою, як я є, точніше була, і за це я їм вдячна. 

зараз грає п*єса толедо авішая коена (це ж п*єса, знавці?), і мені згадалася книжка роберта штільмарка - наслєднік із калькутти, шикарнєйший пригодницький роман, який я перечитувала різв з двадцять, хоч він і товстезний, а потім взяла і нагло забула на одній із своїх квартир, а забрати не змогла. але я його по-любому десь куплю, бо така книжка мусить просто бути в домашній бібліотеці. про обставини написання книжки не буду розповідати, бо це можна знайти у вікіпедії. якщо не читали - почитайте, хороша штука. так ось там був герої із толедо, не пам*ятаю, як звати із трагічною долею, я була в нього трохи закохана))
malenkyptashok: (одрі читає)
 сьогодні я ковтнула томасину. це книжка пола геліко, казка про Бога, кохання, добро, зло. і кицьку. я почала плакати вже на середині книжки. вона прекрасна. по томасині колись був відзнятий фільм. старенький він - 1964-го року. я ще його не переглядала, але вже про це подумую.
до речі, про старі фільми. колись я обожнювала один мультик. про художника, звірів та чарівне дерево. завжди його хотіла подивитися знову, бо в дитинстві бачила його один чи два рази. мабуть, два, бо пригадую радість, з якою впізнала цей мультик, коли його показували вдруге. раптом на екс.юей я його надибала, зовсім випадково. мультик, виявляється, має назву чарівний ліс, я так розумію виробництва спільного - сша+югославія. ми його як ввімкнули, не могли відірватися, хоча перегляд відбувався вночі. на дорослу голову він не здався мені таким уже суперчарівним, як у дитинстві, але все ж приємно було подивитися.

а ви пам*ятаєте, коли діснеївські мультики почали транслювати на території колишнього срср? здається, почали, як ми ще жили в росії, початок 90-х, і орт обіцяв ще десять років їх показувати. не знаю, чи виконав він обіцянку. чіпідейл та мішкігаммі - ото був кайф)))) після другого класу - я саме мала переїзджати в україну - нам влаштували вечірку типу, і там можна було розказувати вірші та співати пісень, за це давали маленьки призи. я співала саундтрек до мішкігаммі і жовті тюльпани наташі корольової. за обох здається отримала по іграшковому маленкому пегасику. а чарівний ліс теж діснеївський - upd. брехня!!!! і фільм томасина також зняв дісней.

завтра, по їдеї, вертається муж. ура-ура. а ще мені залишилася капелюська - і тильда на ім*я івонна буде готова. її вподобала моя мама, тож, мабуть, лялька поїде жити до неї)
malenkyptashok: (одрі паталашка)
 останнім часом мене френдять один за одним якісь боти. я вже навіть не перевіряю, тобто не заходжу до їхніх журналів. може, відліпляться самі по собі. вже навіть хочеться створити якусь висячку, типу вступ, щоб там усі бажаючі зі мною дружити могли черкнуть. втім, зараз мені не до цього.
я нарешті взялася за плетіння кофтинки. навіть нічого так виходить. а, ну, а перед цим мусила закінчити смугасто-зеленого котика-тильдика. зараз ще не маю фотографії, викладу трохи згодом. котик гарнюній, з шерстяного светрика, який збився внаслідок неправильного прання (через високу температуру чи що, не знаю, светрик нам віддали). єдине, що не подобається - це очі, я їх вишивала блактитними никами французькими вузликами і вони вийшли крихітні. маленькі очки-цяточки - це характерна риса ляльок-тильд, це все добре, але нитки треба буде взяти темніші і переробити. 
отакі справи. королів і капусту я вже дочитала, тепер беруся за львівського принца отто. 
завдяки каві кров вирує, я зараз вся на голках, але вдень цей низенний тиск не можливо було терпіти, я на години дві заснула, але так і не виспалася, прокинулася знову втомлена. тож довелося залитися чвертю чашки кави))

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 28/7/17 13:00

Expand Cut Tags

No cut tags