malenkyptashok: (амелі)
 я тут під впливом танцюють усі.  сьогодні відбирали до фіналу і я ридьма ридала. а ви дивитесь це шоу? це, мабуть, буде вперше, коли ми подивимося сезон повністю.бо раніше ніяк не випадало. і взагалі я ці шоу, де влад яма з могилевською вистопам, юкрейн сльозам не вірить абощо практично не дивилася. найбільше мені подобаються шоу-кастинги, особливо там де танцюють і там, де співають. тільки не фабрики чомусь. як мене дратують, коли на кастинг приходять всілякі самовпевнені лінивці. особливо коли шоу проходять втретє. наче не побачили, за які якості відбирають. але менше з тим. хочу сказати, що мене захоплюють старанні люди. люди, які вміють працювати. пашуть, пашуть як бджілки. не лише танцюристи чи музиканти. бо такі люди є в усіх професіях. я не така. тобто не зовсім така. я стараннв, але й неуважна страх. а, може, поверхнева. постійно десь недотисну. вивчу складне - прогорю на дрібниці. не знаю, як це назвати.
а шапочка, яку я почала плести кілька днів тому, виявилася замалою навіть на доню)) хоча спочатку я спокійно могла одягти її собі на голову. мабуть, зарано почала скорочувати петлі. 
malenkyptashok: (бінош)
 а знаєте, що мені сьогодні подарували? мама моєї подруги подарувала мені свою міні-машинку, швейну. така смішна: схожа на модифікований степлер, працює на пальчикових батарейках, прєлєсть карочє. скажу чесно, на машинці шити я не вмію, навіть нитку не заправлю. на уроках праці цей момент я упустила. вишивала, плела, готувала. але на машинці не шила, бо до них було не підступитися. їх було штук 7 на 16 дівчат, і кожна друга поламана. спринтер теж з мене ніякий, тож я попросту не встигала зайняти якусь із нормальних. а от тепер маю, малюсіньку, але свою. скоро можна буде приймати замовлення))) жартую

а ще я нарешті сьогодні поприбирала в кімнаті. о, як це прекрасно. не знаю, як вас, а мене безлад дискоординує. і я в жодному разі не педант. на відміну від свого чоловіка.  

вчора використала принтер на роботі в неробочих цілях: роздрукувала викрійку своєї першої муньєки. а що всі деталі викрійок підписані іспанською, то я знаю, що пьєрнос - то ноги, манос - руки, абеха (так воно читаєцця?) - бджола, а муньєка рубіа - білява лялька. хі-хі. скоро буду абле еспаньйол тре бьєн))) що то значить хоббі. затуліть мені хтось рота. завдяки шиттю дізнаєшся про якості різноманітних тканин, усілякі нюанси, які тканини не підходять, щоб шити з них крихітні вироби, дізнаєшся про усілякі там печворки, чим фарбувати тканини, як робити декупаж по тканині, що є ляльки тильда, які здебільшого використовуються для декору, що в іспанії лялька - нацпродукт, плюс мовні тонкощі ітд ітп. словом кожна людина повинна мати родину, дім, друзів, роботу і захоплення. а ще - бути коханою.
malenkyptashok: (амелі)
 називається, хочеш, щоб було вийшло добре - зроби сама. доручила чоловіку пофарбувати у каві тканину для тильди. блін, і кава у нього збігла, і колір вийшов нерівномірний. не факт, звичайно, що у мене б вийшло краще, але тоді б уже знала, що зробила все, що могла. звісно, я не засмутилася, яка буде така буде, що поробиш.
а знаєте, що я робила у суботу (і через що, власне, не сплю зараз - роботу вчасно не поробила)? розплутувала нитки, змотувала їх у клубок. одразу цим не зайнялася, нитки заплуталися, різати і вузлики в*язати було шкода, мусила сидіти і розплутувати. чоловік казав, що в решті решт у мене дах поїде через це. але нічого, впоралася, навіть сяке-таке задоволення отримала. ввімкнула вчора собі hitch англійською, з вілом смітом в головній ролі, і все пішло як по маслу. кажу вам, у цього сміта надзвичайно приємний голос.
а голос людини для мене має велике значення. коли я вперше почула земфіру по радіо, думала, що вона якась красуня неземна. настільки красивим здався мені її голос. я її довго не бачила ані в журналах, ані на плакатах, ані по телику. зараз я вже обізнана, навіть зелений театр у земфірі бачила, та все ж лишилася вона для мене голосом. більше подібних аудіоспогадів не пригадую. було у мене щось на кшталт телефонного роману, довго спілкувалася з хлопцем по телефону, аж потім побачилися. навіть близько нічого не склалося, мабуть, він мене іншою уявляв. а голос у мене такий собі, няв-няв))) нявкаючий
а от нору джонс якою уявляла, такою вона приблизно і виявилася. жодних несподіванок. 
malenkyptashok: (робертс рже)
 так буквально щойно обізвали героя з книжки про гаррі поттера, драко мелфоя, на каналі фільм ггг

я прочитала чудове чудовийсько дерманського. дуже класна книжечка, хоча приступала я до її прочитання з великою толікою скєптіцізму. бо, бачте, надто вже його розхвалили. єдине, що не сподобалося - це жлуктання крові головної героїні вампіром-глипачем. надто вже кровожерливо) та загалом супер. треба буде придбати ще якийсь його твір. а, і ще, знайшла дві очепятка, але чомусь здається, що їх було три) також мені не сподобалося цитування текстів пісень українських гуртів. не люблю я цього. пам*ятаю, у дозорах теж в голові у городєцкого звучав наутілус, арія і все таке інше. мене ці лірично-музичні відступи дратуєть, знаєтє лі.

зараз читаю великого персика роальда даля. це вже друга непедагогічна книжка цього письменника, яка трапляється на моєму життєвому шляху. у першій, матильді, дівчинка йде від своїх поганих батьків (з їхнього дозволу) жити до хорошої вчительки. ну, батьки там і справді потвори. якось мене це різануло, хоча книжечка хороша. у персику (джеймс і великий персик) інша штука: було розчавлено насмерть злих і потворних тіток хлопчика. все ж якби їх посадили до в*язниці, було б краще. а то знову якесь кровожерство. або знаєте, як у пушкіна, поваріха, ткачіха, баба бабаріха прибігли, просили пробачення, і їм пробачили. 

і ще одне. ніколи не повідомляю, коли когось розфренджую. і надалі не буду. але перевірте, будь ласка, чи ви у мене в друзях, може, і ви не захочете мене там тримати. не ображайтеся
malenkyptashok: (робертс рже)
 у мене голова скоро лусне. ну, не можна захоплюватися стількома речами одночасно. останнім часом я марю печворком. насправді, вже на нього у мене зараз точно немає ані часу, ані можливостей. бо цей вид мистецтва потребує мало не окремої майстерні, я так собі думаю. ним потрібно займатися у якусь відпустку, на якійсь дачі, щоб довкола було тихо і спокійно. ну, це я так собі уявляю. насправді, я не збираюся творити якісь великі за розмірами речі, жодних ковдр. у мене на таке терпіння не вистачить. хочеться просто засвоїти якусь простеньку техніку, щоб використовувати її потім при пошитті тих самих іграшок. у світі надзвичайно багато цікавого. шкода, дуже шкода, що я зайнялася рукоділлям лише зараз. звісно, в дитинстві я багато шила і плела для ляльок, навіть собі кілька кофтинок примутрилася сплести. вишивала колись також. але з тих пір років із десять минуло. шкодую, тому що могла використати час з більшою користю. гардероб поповнила б новими речами, чи що. був у мене період, коли в голові гуляв вітер: книжки, захоплення, усе, чим я колись цікавилася, просто вимкнулось. пропала картинка. я була наче те перекоти-поле. мій чоловік любить казати, що до 30-річного віку кожен чоловік повинен мати якесь постійне хоббі, чи то модельки літаків майструвати, чи то фотографувати, чи то колекціонувати щось. то я вам скажу, подібне має бути і в жінки. родина, робота і хоббі))) о. 

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 28/7/17 12:59

Expand Cut Tags

No cut tags