malenkyptashok: (йопть)
це якась нездорова фігня. я постійно хочу м*яса. постійно! тільки б його й товкла. я навіть шаурму знову почала їсти. а зараз у хаті ні шматочка м*яса. фарш у морозилці я не беру до уваги, бо це з ним гратися треба. лажа якась.
ну, і ше соплі. посиділа три дні на роботі. продувалка вроді як не працює (у нас такі отвори в стелі замість кандішена, звідти має дути, як включити), але чогось три дні - і я з непонятним орві. і це вже не вперше. подам на них до суду))
malenkyptashok: (йопть)
оце я сьогодні спозорилась на нєт. заходжу в тралік, ну, і як завжди просуваюся поближче до водія, щоб в разі відсутності кондуктора купити квиток у нього, бо я ж порядна і вихована громадянка. питаю в дівчат, чи є в салоні кондуктор, кажуть, є. стала і чекаю. тут ці дівчата виходять і віддають мені свої квитки. я вся така рада, така рада, приємно чо. стою, усмішка до вух. аж тут наближається кондукторша і з підозрою запитує мене, де я взяла квиток. я відповідаю, типу з собою принесла брехло. вона пробиває порожній папірець у дироколі компостері, і мені стає стидно-стидно, бо блін дирки-то не ті. ото набралася сорому. слава Богу, що не штрафонули, бо то був би взагалі триндець. потім я, звичайно, квиток купила. і твердо вирішила не вестися більше на халяву мать її туди))
malenkyptashok: (бокс)
 а я вам не казала, як я сьогодні феєрично гепнулася у маршрутці? водій гальмонув так, шо мене інерцією мало не до нього віднесло. перебільшую звичайно, але мені пощастило, що я не переламала собі кісток і сильно не замастилася. а от вдарилася неприємно. 
а поки чекала на маршрутку, щоб повертатися додому, розкаркалося вороння як у нічній варті у фільмах жахів. така зграя у небі над будинками гасала і галасувала так і хотілося дати дулі. але що це їм зробилося, як ви гадаєте?
malenkyptashok: (Default)
я ненавиджу, коли заходи організовують незрозуміло через яке місце
я ненавиджу, коли під час фуршету коло столів збирається бидло, яке, певно, через цей фуршет і ходить на такі заходи, стане, так, що не проштовхнутися і змітає все, наче їсть востаннє.
я ненавиджу, коли дорослий чоловік на килимі в голови правління підло ябєднічає на підлеглих. 
я ненавиджу, як людина починає вилазити на голову, коли йдеш їй на поступки. 

на п*яте ненавиджу інформації не назбиралося, тому тепер лише про позитив чи нейтральні речі.

я вчора вперше була у суші-барі і вперше їла паличками. позитив у тому, що я нічого не вивернула, не накидала, не насипала і не вилила на себе. взагалі-то ми хотіли піти до макдональдса, але вирішили, що там нічого поїсти, окрім хімії.
купила собі прикраси з бісеру. спонтанно, дорого, але гарно.

і взагалі, позитиву довкола море. ось тільки я дуже нервова, увесь час смикаюся, тож не завжди можу оцінити ситуацію спокійно і його, цей позитив, одразу побачити.
malenkyptashok: (бокс)
я щєтаю шо не можна ставити бокс і підрахунок голосів на євробаченні в один час. ну блін, сидимо і клацаємо, наче ті довбешки. 
malenkyptashok: (одрі паталашка)
значить так. в ферму я гратимусь тільки, коли будуть грузитися малюнки. 

лялі, подібні до тих, що шию я, в львівській інтернет-крамниці коштують 300 гривеньбля. і всьо равно мої кращі
з 23 по 27, здається, червня пройде київська казка - салон авторських ляль, з мастеркласами. веню - мистецький арсенал. вхід коштує 25 гривень.

дружити я, кстаті, не вмію.
malenkyptashok: (бокс)
випила кавці - і гвинтик закрутився. а язик, відповідно, розв*язався.
мало хто знає, та у мене зараз своєрідний кризовий період. не можу грати на гітарі. вже нові струни поставили, все одно не йде. не знаю, що я хочу грати. і співати, бо для мене ці дві речі нерозривні. російською не співається зовсім, якась банальщина виходить. найкраще у моєму виконанні звучать англомовні пісні, а ще - українські. мабуть, гарно б і польською співала, якби щось знала. оце, мабуть, усе. здавалося б, поле для діяльності широчезне. здавалося, бери та й опановуй все підряд. но нєт. я переконую себе, що не тільки лінощі заважають мені регулярно вправлятися, а й нестача часу. коли доводиться обирати, гітара чомусь відходить на задній план. а колись було не так. колись цілісінькими вечорами, днями могла бринькати і наспівувати щось. може, бракує аудиторії? я таки маю потребу в дифірамбах. це факт. фак.
а. і ще одне. я не то щоб там неабияка співачка. так, пискля))) 

але є і радісні новини. я фактично закінчую камізельку з оленями. невдовзі це можна буде ліцезрєть))
malenkyptashok: (птіца-фєнікс)
я тупа! тупа! тупа! чому ж у мене не виходить почепити лейаути, які мені подобаються? і чому виходить наліпити лише ті, які не подобаються? от жеж неподобство. і де я була на парах з веб-дизайну? ну, нічо, ми подивимося хто кого і за шо. 

оновлено: я не дуже тупа і всім вже задоволена. як вам моє яблучко? (терпіти не можу ці чудові фрукти, збагачені залізом. тьху. тобто багаті на залізо. видно, що хтось тут не спав. вгадайте хто?)
malenkyptashok: (кейт в окулярах)
нова спроба привчити цацку спати по ночах зазнала фіаско. вчора ми чемненько повечеряли, подивилися пару серій друзів. маленька тим часом заснула, влюлялися й ми. аж раптом, як завжди о четвертій ранку, почулося знайоме ридання. і ось уже малючка не хоче нічого іншого, як сидіти у мене на руках, а ще краще - топати вздовж дивана. коротше кажучи, до шостої ми не спали. до речі, у мене таке відчуття, що доня будить своїм плачем не лише нас, а й сусідів, бо щоразу після її концерту, я чую, як нагорі грюкають двері, а ще чуються не вельми радісні голоси. тож мене вже починає тіпати, що нас змусять звідси виїхати. втім, хто його знає.
сусіди (ті самі, що грюкають дверима чи якісь інші) в боргу не лишаються. саме тоді, як ми мирно спимо, вони починають свій довбаний ремонт. не стає їм на заваді навіть той факт, що сьогодні неділя. дайош перфоратор, молоток і цвяхи. оце тільки зараз заткнулися, обідають, певно. а ввечері буде продовження банкету.
словом, у мене від цих перипетій болить голова і запухла морда ліца. оці коробки багатоповерхові із картонними стінами - це жахливо, якесь знущання над людським життям. водночас, я не певна, що у власному будинку мені б жилося легше, адже усе має свої плюси і мінуси.
malenkyptashok: (птіца-фєнікс)
от ви не помічали, що саме тоді, коли ти не виспаний і задроченийвтомлений, обов*язково знайдеться ще купа роботи, щоб тебе саме зараз нею нагрузити? я вам точно кажу, у світі панують закони мерфі. а коли нема роботи, то звісно ніхто і не обізветься. і хай тіки сьогодні я на поттера не попаду. рассвірєпєю окончатєльно.
malenkyptashok: (птіца-фєнікс)
ну, і шо це за довбане цейво? тіки-но я розгреблася з роботою, викроїла віконце, щоб сходити на гарріпоттера, дитя погодувала, всьо чікі-пікі, аж раптом, не знаю, як виразіцца, усі туди поперли. і квитків, ясне діло не вистачило. кому ж як не нам. закон мерфі блін. обідно, я ж не по річкам-озерам роз*їзджала, а працювала блін, в потє ліца блін. якбудто у них не було можливості раніше сходити подивитися.
втішає одне: може, поки я наступного разу виберуся, народ уже наситіцца і в кінотеатрі не буде цього столпотворєнія. сподіваюся на це

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/9/17 22:09

Expand Cut Tags

No cut tags