malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
як же я хочу заритися в якийсь магазин канцтоварів і накупляти багато-багато кольорового паперу, картону, крафт-паперу, різного-різного, звичайного, блискучого, оксамитового, і може якихось фломастерів і олівців для нас із дєцком. дуже хочеться. але поїду вже, мабуть, в п*ятницю. а ви знаєте якісь суперкласні магазини канцтоварів. хоча мені і звичайного вистачить ггг
malenkyptashok: (гиги)
 і шо і шо. була я на країні мрій. приїхала уже під вечір. їхала якто странно, проїхала міст патона, а потім піднімалася сходами високо-високо. а хрін його знає, де те сспівоче поле. вилажу, дивлюся люди. я: а що, тут нічого нема? хлопець: а що тут має бути? я: фестиваль. він: а, звідти чути (показує вдалечінь). гг чую дзвін. потім надибала музей, іноземців, які хотіли, щоб я їх сфоткала на фоні mother ukraine. дивувалася: поряд країна мрій, а люди в музей вітчизняної війни йдуть. карочє, допленталася я таки на фестиваль, з мокрими ногами, зате задоволена як слон. саме співав вертеп. моя дуже развєрнулазь і здається, не згорнулася ще й досі. я ніколи не була на фестивалях, мабуть, тому мене так пройняло радістю і гордістю за цю подію і її організаторів, і людей, які попри дощ там тусувалися.   дуже сподобався виступ тартака, не так сам тартак, як гурт астарта, що співав із ним. у мене від їхніх пісень мурахи по шкірі бігали. дуже сильна енергетика і виконавців.  мамачькі, а скільки там народу гасало. бачила я одну дівчину. вона, наче дух фестивалю, танцювала боса, колошви джинсів мокрі, але який то був запальний танець! я - нє, я стояла тишком в стороні, не танцювала, просто дивилася. тому і змерзла. знайшла точку, де продавали гарячий чай з верби та звіробою і робили гарячі хотдоги, а ще дозволяли сидіти під навісом і грітися коло їхнього вогню. а ще мене там пригостили мене шматочком піцци від завєдєнія))) прикро, але незважаючи на велику кількість смітників, на землю таки летіли ненависні недопалки, просто ганьба. та загалом враження дуже хороші. завтра я також туди суну. тільки тепер поїду до арсенальної, як усі нормальні люди. 

а ви сьогодні були на співочому полі? я нікого зі знайомих не бачила і не сильно виглядала, бо без окулярів дуже погано бачу, а окулярів у мене нема)) так і ходила, раденька, що саменька - у натовпі))
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 гарний сьогодні день. може, один із найкращих. сьогодні зустрчалася з Оксаною. приїхала раніше, тому довелося почекати в метро. ви, мабуть, не знаєте, але я зараз мідно-руда. мені цей колір волосся дуже любий. здається, це найкращий фарбувальний експеримент у моєму житті, справді. ну, і стою я вся така осяйна із ацтекськими сережками в вухах на платформі. підходить до мене незнайомий старигань та й каже: ти сьогодні така, як мій зайчик. віриш? і пішов далі)) я собі вирішила: або у мене гарний вигляд, або я схожа на якусь його онуцю))) 

ну, а потім була зустріч з Оксанкою. мабуть, ми з нею довго не побачимося, бо дуже скоро вона їде з україни, в далеку далечінь. Оксанко, буду тримати за тебе кулачки, щоб у тебе все гарно складалося у країні мрій. 

а ще у мене в господарстві з*явився новий дирокольчик для кутів. просто суперський. і ще трошки скрап-краси. 

а Маринка подарувала мені каплю єгипетських парфумів.

а потім я потрапила під цей березневий снігодощ. і хоч не хочеться уже цього снігу, а навпаки - сонця-сонця побільше, я все одно люблю таку погоду: коли так гарно загорнутися в теплий плед і цмулити глінтвейн з великої яскравої персональної чашки. (якої, до речі, у мене нема, бо я ще не знайшла таку, яка припала б мені до душі.) словом, сьогоднішня весняна осінь була саме в тему.

а ввечері почула багато теплих слів від нашого друга-мандрівника)) так давно не чулися і так приємно поговорили. 

кажу ж, днинка - те, що треба. одна з найкращих.
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 сьогодні був чудовий, просто немовірний майстерклас в Оксани [livejournal.com profile] melkom_po_nebu , яку я дуже люблю. ми вчилися робити нотатнички, і в мене вийшов дуже-дуже гарний блокнотик у зеленій кольоровій гаммі. я дуже задоволена. на занятті панувала дружня, світла атмосфера. зібралося багато творчих дівчат, усі такі натхненні і веселі. я вже мовчу про те, що Оксана як ясне сонечко. ну, просто клас. не можу нарадуватися, що світ скрапбукінгу для мене відкрила саме вона. словом, я зарядилася енергією на цілий день. та й взагалі деньок сьогодні пречудовий. весна, тепло, сонячна погода, можливість ходити без шапки. як це прекрасно. будемо сподіватися, що далі буде ще краще.
блокнотик я не стала сьогодні фотографувати: темно, якість буде ніяка. тому покажу, що в мене вийшло, завтра.
до речі, я виграла приз у завданні блогу оглянись вокруг. дуже скоро до мене прилетять гарнюні квіточки.
а ще моя колекція поповнилася трьома листівками з єгипту (маринка привезла).
ну, і з поганого: здається, моїм осіннім чобітками прийшов кінець. сподіваюся, холодно вже не буде.
malenkyptashok: (Default)
а я думаю, що оце мене всі питають, а втебе скайп є? я ж звикла набирати, а людям, бачте, подавай і фейс і голос. ото я блін сьонє спозорилася. домовилися про зустріч у скайпі, люди звонять, а я їм мол я тіки текстовими спілкуватись можу. питаєцця на кєра тобі той скайп, як ти і аською можеш вдовольниться. тьху неандертальцем себе відчула. ну нічо
із новин. у четвер зустрілася з [livejournal.com profile] mungo_hobbit . це дівчина, доя кої на новий рік я відправляла чупакабріка. вона мені подарувала дирокольчик краб, як ви могли вже догадатися, він вирізає з паперу крихітник крабиків. дуже класна штучка - і мій перший дирокол ктомуже))
а ще, не втомлююся повтоювати: троєщина чудєсамі множицца. сьогодні я тарбічила два великих клунка з магазина, мене сльозно умоляв хлопець напідпитку дати йому ті клунки, щоб він жеж мені поміг їх донести, бо я ж така бідна нещасна їх сама тащу аж похилилася вся. каже: я ж не вкраду і тиче мені дорогу мобілку, мол, обмєн. коротше кажучи, хоч я і палко опиралася, клунки він в мене з рук видер і до парадного доніс. 
отакі справи))
malenkyptashok: (бокс)
 а я вам не казала, як я сьогодні феєрично гепнулася у маршрутці? водій гальмонув так, шо мене інерцією мало не до нього віднесло. перебільшую звичайно, але мені пощастило, що я не переламала собі кісток і сильно не замастилася. а от вдарилася неприємно. 
а поки чекала на маршрутку, щоб повертатися додому, розкаркалося вороння як у нічній варті у фільмах жахів. така зграя у небі над будинками гасала і галасувала так і хотілося дати дулі. але що це їм зробилося, як ви гадаєте?
malenkyptashok: (амелі)
 ну, і ще забула сказати прорвало мене, да? що сьогодні я пролітала своїм улюбленим благоухающім магазином новалінія і для листівок купила собі три рулони ггг шпалерних бордюрів яка чудова назва. шириною 10-15 сантиметрів, дуже гарні і розпродаж. особливо приємно було усвідомлювати, що те, що я кілька тижнів тому пожлобилася купити за 30 грн, сьогодні коштувало 10)) а ще я облизувалася на розкішні бордюрчики з кавними мотивами. але занадто дорого. занадто. також бачила класні дерев*яні шкатулки, які можна буде задекупажувати. теж на них пооблизувалася, і теж вирішила поки ще не купляти. але сам факт їхнього існування надихає.
malenkyptashok: (чтіво)
 дочитала цифрового, і аж якось моторошно стало. навіть видалила ігруліну з додатків у кантахтє. але в попередніх книжках дяченків надії якось більше. взагалі мені дивно, чому за дяченківськими романами не знімають фільмів. той самий ритуал, відьомська доба. хоча я бачу в росії збираються зняти кіно по відьомській добі. але зависли на підготовчому етапі. мабуть нема грошей. чи натхнення. у мене,до речі, натхнення - хоч відбивайся. зазвичай, це непродуктивний стан, бо хочеться робити все й одразу. добре, що примітивні аплікації пошилися. а то пшик не за горами, і знову буду нидіти.
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 мабуть, я була чемною дівчинкою минулого року, бо дід мороз до мене приходив двічі. сьогодні отримала душевну почилочку з луцька від дівчини, яку я дуже люблю з першого курсу, і яка попри все продовжує любити мене. 

ще мені перепав дубовий листочок, тобто листівочка від дубчак. Олю, користуючись нагодою, хочу запросити вас у понеділок на обід. листівочка офігенна: я знайшла там заїкання (повтір словосполучення), также побажання вдачі. ще я поржала з кожної оселі. у кожній вашій оселі. головолімку, з твого дозволу, передам скітальцу-мужу, хай теж пошукає))

словом, задоволенню моєму немає меж. врахуйте, що з хвилину на хвилину прибуде замовлення з гобішопу. мабуть, це вже буде нірвана.

а от моя підопічна досі не отримала подарунку. сподіваюся, хоча б до старого нового року отримає.

а це моє нове захоплення. хочу пошити розвиваючий килимок з такими елементами


upd  бусік отримав подарунок! *танцює*
malenkyptashok: (Default)
 не чую під собою ніг. вчора клеїли шпалери. сьогодні мусила встати о четвертій ранку, щоб допомогти подрузі з роботою. не дуже я сильно їй допомогла, але зробила частину своєї. а сьогодні я попхалася на роботу у нових чоботах на височенних підборах. коли підходила до роботи, здавалося, що долаю петрос. але ближче до середин дня розходилася, і до вечора ті чоботи були мені як капці домашні. все ж таки натомила ноги страшно, але коли явилася додому, замість того, щоб влягтися, поплести, почитати - словом, відпочити, я побігла на кухню смажити гарбузові млинці. млинці не вдалися, хоча останні кілька партій наче більш-менш можна їсти. а тіста я наробила добру каструлю, тож стояла коло плити до ночі. довбень, що тут можна сказати? 
та все одно втомлюватися я люблю. це краще, ніж коли тобі нема що робити і ти маєшся-тиняєшся. а так сидиш - і ноги приємно гудуть))
усе тягаю за собою англійські казки, що влітку купила на петрівці, але не виходить почитати ані в метро, ані в маршрутці. у маршрутках я переважно дивлюся в вікно, а в метро сплю - і стоячи, і сидячи. мені навіть місцем поступаються, бо я сплю у мною мотиляє зі сторони в сторону.
все, клюю носом. надобраніч
malenkyptashok: (Default)
я ненавиджу, коли заходи організовують незрозуміло через яке місце
я ненавиджу, коли під час фуршету коло столів збирається бидло, яке, певно, через цей фуршет і ходить на такі заходи, стане, так, що не проштовхнутися і змітає все, наче їсть востаннє.
я ненавиджу, коли дорослий чоловік на килимі в голови правління підло ябєднічає на підлеглих. 
я ненавиджу, як людина починає вилазити на голову, коли йдеш їй на поступки. 

на п*яте ненавиджу інформації не назбиралося, тому тепер лише про позитив чи нейтральні речі.

я вчора вперше була у суші-барі і вперше їла паличками. позитив у тому, що я нічого не вивернула, не накидала, не насипала і не вилила на себе. взагалі-то ми хотіли піти до макдональдса, але вирішили, що там нічого поїсти, окрім хімії.
купила собі прикраси з бісеру. спонтанно, дорого, але гарно.

і взагалі, позитиву довкола море. ось тільки я дуже нервова, увесь час смикаюся, тож не завжди можу оцінити ситуацію спокійно і його, цей позитив, одразу побачити.
malenkyptashok: (одрі паталашка)
 значить, ходили ми на красунчика-2 з тилем швайгером. марінка його любить. якщо не брати до уваги кількох брутальних моментів, нічого таке кіно. але після перегляду нас постіг шок. на останньому ряду дівчата мої вгледіли використаний презик. а я думала, що трахатися на гальорці в кінотеатрах це вимисєл бля. до речі, наскільки я зрозуміла, саме гальорка і блізлежащіє ряди були повні людей. що це, відсутність поваги,  у тому числі і до самих себе? 
і принагідно хочу пожалітися. мене невимовно дратують оті засмокти, що всядуться перед тобою в маршрутці і вилизують одне одного, голосно плямкаючи при цьому. якось їхала з такою парочкою маршрутці, то мусіла очі закрити. і що, думаєте, допомогло? до кінця поїздки, благо що всього 10 хвилин, була змушена оте плямкання слухати.
я не заздрю, ні. але я так не робила, не роблю і робити не хочу. є ж якісь інтимні речі, чи я якась старомодна корова? а робити зауваження по факту теж ніяково.

та загалом день сьогодні видався пречудовий. ура))
malenkyptashok: (одрі паталашка)
шозахрєнь починає дерти горло.
у понеділок відправила подарунки, але досі ні атвєта, ні прівєта.
шию потихеньку іграшку-шукачку: мішечок з віконечком із клейонки, наповнений рисом чи бісером, туди кладуться маленькі предмети, гудзики там яскраві, від кіндерів запчастини, і в ідеалі малюк має їх шукати-лапати. кажуть, добре розвиває моторику рук і все таке. ну, мені там трошки лишилося, пошию - покажу.  
malenkyptashok: (лів квіточка)
гуляли сьогодні з малючкою в лісі. як там гарно! кожне деревце пустило листочки. я йшла і думала, воно ж живе. я іду, говорю, а листочки собі ростуть непомітно. і наступного ранку вже на півсантиметра більшими стають. відчуття таке, наче довкола тебе все пульсує, бринить. весна - це прекрасний сезон, прекрасний стан душі.
от тільки ті жлоби, які засмічують усе довкола себе, мене заколупали. що ж то треба мати в душі, щоб просто кинути мотлох почеред лісу  і піти? навіть уявити собі не можу. потрібно організувати акцію прибирання лісової території, а ще наробити плакатів: ЖЛОБИ,  НЕ ЗАСИРАЙТЕ ЛІС! і то червоним, щоб було видно. щоб кожне знало, коли смітить, що воно бидлота. 
і все одно. весна - це дивовижний час))
мені, до речі, замовили ведмедика в подарунок для дитини)) я то робити не за гроші буду, але все одно приємно)
malenkyptashok: (амелі)
 шию янгола тильду в подарунок для однієї хорошої дівчини, з якою я колись навчалася в одній групі. тільце майже готове, лишився одяг та зачіска. натхнення прийшло випадково, як і, власне, ідея подарувати їй ляльку на день народження. а ще в тані є синочок, трохи старший за мою доню. щоб він не ображався, пошию для нього теж якусь цацку. помітила: в подарунок усе шиється легко і швидко. 
я задекупажувала дві коробочки від прінглз. фотки, може, колись і покажу, але не хочу позоритися, якщо чесно. для першої використовувала серветку, то вийшло ще більш менш. а от друга... по-перше, фарбу обрала невдало, перламутрову, довелося потім додати трохи зеленої. по-друге, вирішила замість серветки взяти роздруківку, чорного кота, але не зтоншувати папір не стала, поспішайко. наждачку нулівки вдома нема (а пилочка для нігтів - то не нулівка часом?), а лаком покрити кіллькома шарами і почекати до ранку мені було, бачте ліньки. ну, і вийшла мурня якась. а доробляла взагалі на нервах, руки трусилися, домалювати вуса нормально не вийшло. але тепер я навчена, наступного разу буду більш акуратною і терплячою. 
завтра іду з братом на битву титанів. йду зранку. знаю, що це тупий американський екшн, але нічого з собою вдіяти не можу. 
вдома нема нічо погризти. нічого копченого, соленого, смаженого. ніяких зернят. блін. а я хочу.
malenkyptashok: (моніка руцями підперлася)
 який чудовий мультик - як приборкати дракона! отримала невимовну-невимовну насолоду. найбільше мене вперло оте котяче драконисько. усе сподобалося: графіка, музика, сценарій. пафосу було не дуже багато,  і це теж не могло не порадувати. от скажіть, чого навколо посередніх стрічок, як ото аліса, здіймають так багато галасу. у той час про цей мультик говорилося небагато. або я щось пропустила? після аліси я виходила з кінотеатру депресивно-спустошена. настрій перегляд зіпсував на півдня. ну, менше з тим.

вдома ще закинулися попснею із зельвегер у головній ролі. не знаю, як ви, а я після бріджит джонс цю актрису обожнюю)) звичайно, фільм... як це ж його... змерзла з майамі - нью ін таун чи щось таке - передбачуваний, навіть банальний. але я так сміялася, як не сміялася вже давно. повзала по підлозі у буквальному смислі. 

і взагалі, хоч ми цього року на Великдень не вибралися ні до якого лісу, сталося багато всього радісного і приємного.

а лялька свекрусі дуже сподобалася єслішо. 
malenkyptashok: (бінош)
 а знаєте, що мені сьогодні подарували? мама моєї подруги подарувала мені свою міні-машинку, швейну. така смішна: схожа на модифікований степлер, працює на пальчикових батарейках, прєлєсть карочє. скажу чесно, на машинці шити я не вмію, навіть нитку не заправлю. на уроках праці цей момент я упустила. вишивала, плела, готувала. але на машинці не шила, бо до них було не підступитися. їх було штук 7 на 16 дівчат, і кожна друга поламана. спринтер теж з мене ніякий, тож я попросту не встигала зайняти якусь із нормальних. а от тепер маю, малюсіньку, але свою. скоро можна буде приймати замовлення))) жартую

а ще я нарешті сьогодні поприбирала в кімнаті. о, як це прекрасно. не знаю, як вас, а мене безлад дискоординує. і я в жодному разі не педант. на відміну від свого чоловіка.  

вчора використала принтер на роботі в неробочих цілях: роздрукувала викрійку своєї першої муньєки. а що всі деталі викрійок підписані іспанською, то я знаю, що пьєрнос - то ноги, манос - руки, абеха (так воно читаєцця?) - бджола, а муньєка рубіа - білява лялька. хі-хі. скоро буду абле еспаньйол тре бьєн))) що то значить хоббі. затуліть мені хтось рота. завдяки шиттю дізнаєшся про якості різноманітних тканин, усілякі нюанси, які тканини не підходять, щоб шити з них крихітні вироби, дізнаєшся про усілякі там печворки, чим фарбувати тканини, як робити декупаж по тканині, що є ляльки тильда, які здебільшого використовуються для декору, що в іспанії лялька - нацпродукт, плюс мовні тонкощі ітд ітп. словом кожна людина повинна мати родину, дім, друзів, роботу і захоплення. а ще - бути коханою.
malenkyptashok: (робертс рже)
 лялю я пошила, але не зовсім. не оформила одяг там бейкою всякою, ще чимось. бо нема часу. ото волосся пришила і віддала доні на растєрзаніє. такий гарнюній пупс вийшов, але ще не сфоткала. дороблю - сфоткаю. а взагалі часу катма, йомайо, і коли у мене такі завали були, коли доби не вистачає? саме тому я зараз тутво сиджу, а вчора ходила в кіно. на полювання на колишню. купилася на дженіфер аністон. я-то не пошкодувала, бо в кіно сто років не була, а ще вперше пила під час перегляду піво. а от отого, як його? смаженої кукурудзи, а, поп-корну, мені не вистачило, бо я взяла малий стаканчик. така мала, а така ненажера. ну, і голова трохи перестала боліти, хоч і ненадовго, у мене знову вчора була криза, я вмирала і не могла працювати. значить так, фільм мені не сподобався. якийсь відразливий актор грав у парі з джен. такий собі бичок, а мені нравицця річард гір. куча ляпів у тексті дубляжу, хоч перекладав негребецький. може, йому нудно було оте перекладати, а може так його поредагували. хтозна. вобщім наступного разу йдемо на еліс ін вандерленд у триде, або спочатку на щось друге. а потім на еліс, бо на триде кажуть треба купувати квитки за два тижні. а вдома випадково розлупила очі на осінь в ню-йорку по телику,  відстійний сопливий фільм, ванону райдер я взагалі не терплю, оце тільки гір і рятував кіно, хоча і він грав якось кепсько, мабуть, через неї. словом, отакі справи. голова ще й досі як баняк, ну, але вже трохи легше, аніж учора. 
а, ну і ледве не забула, в моєму арсеналі реперутарі з*явилася пісенька u2 - babyface.
malenkyptashok: (одрі паталашка)
 банальні радощі і задоволення. мені, котра не користувалася декоративною косметикою зо два роки, та й раніше не сильно цим захоплювалася, зараз приносить неймовірне задоволення робити себе привабливішою. накупляти всяких тіней, помад і парфумів - що може бути краще?)) настрій піднесений. розмальована пичка в дзеркалі радує.
життя прекрасне і непередбачуване. хто б міг подумати, що на мене найде натхнення переглядати один за одним усі фільми за участю річарда гіра. крім сомерсбі. цього я не витримаю. вчора дивилися ночі в роданті, блін, а він, виявляється, сумно закінчується. а у неділю до ранку дивилася полювання ганта. я так бачу, режисери люблять робити з гіра романтичного героя і частенько надають йому ореол трагічності. то кохана помирає, то він сам гине. сьогодні, поки я не передумала, буду дивитися містифікацію. 
а ще моя нова лялька-тильда майже готова. скоро викладу фотки.
і ще: гарному настрою сприяє прослуховування u2
а в меланхолію запросто може ввести лінкін парк
malenkyptashok: (на-на-на   на-на-на)
 ну, і день сьогодні був. по-перше, мені не нарахували третину зарплатні, і страшенно перетіпалася, поки владнала це питання. неприємна несподіванка, скажу я вам, дуже прикра. щоб зняти стрес, навіть довелося поїхати купити тканину для наступної ляльки (хоч у мене светрик у процесі і до пазлика викрійки готові). тим часом отримала у подарунок картку на 100 грн покупок у космо. таким чином, без шкоди для сімейного бюджету, купила трошки побутової хімії і дві дитячі книжечки для бубочки. і апогеєм усього стала листівка з японії (!) ото вже я пищала))) Тимуре, спасибі величезне!
а я, наче та свиня, ані до дня святого валентина, ані на 8-е березня не відсилала листівочок. та й на новий рік не всі від мене їх отримали. чесне слово, дорогі мої, обіцяю виправитися, просто так складаються обставини. 

Profile

malenkyptashok: (Default)
malenkyptashok

August 2014

S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
1718192021 2223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom
Page generated 25/9/17 22:23

Expand Cut Tags

No cut tags